minus-star: Форум создан в помощь музыкантам, вокалистам и просто любителям музыки...

Информация о пользователе

Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.



День Незалежності України

Сообщений 1 страница 18 из 18

1

Будь - ласочка, може в когось є сценарій до цього свята, поможіть!!!!! Не за горами це свято, а  вже хочеться помаленьку готуватись!!!!!!

0

2

Ось викладаю перший сценарій який найшла в інтернеті. Можливо щось, комусь і пригодиться!!!!!!!!!!!!)))))))))))))))))

                        Ми - діти твої, Україно!

Наперед виходять учасники свята разом з ведучим. Це можна зробити як під супровід "Ще не вмерла Україна!", так і "Боже великий, єдиний, нам Україну храни!.." або "Ой, у лузі червона калина...". За бажанням - і, звичайно, можливістю! - приміщення можна прикрасити національними символами

Ведучий.    Вітаю вас, друзі! Бачу, ви, мої славні панночки та козаченьки-хлопчики, уже здогадалися, що наше сьогоднішнє свято - свято національне, державне. Зрозуміло, день для нього ми обрали довільно, адже ми щодня мусимо пам'ятати, хто ми є, чиї ми діти... Отже, сьогодні говоритимемо про нашу державу - Україну, про її символи. І, звичайно, допоможуть мені в цій відповідальній і почесній справі помічники - ваші друзі й ровесники. Та й ви, сподіваюся, теж прилучитеся до них неодмінно! Отож - починаймо!..

А почати я хочу з досить нелегкого питання: як ви гадаєте, що вкладається в поняття "держава" і що входить до його складу та символіки?

Перший. Це дуже просто! Я пам'ятаю, десь читав, що держава - це країна з певним політичним устроєм, що має свій герб, прапор і гімн й, звичайно, певний народ на певній території...

Ведучий. Дуже ти в мене мудрий! Усе правильно. Таки дійсно, будь-яка незалежна держава повинна мати свої державні символи - герб, прапор і гімн. А оскільки ти згадав про державний устрій, то, зрозуміло, у незалежній державі має бути й своя конституція - цей основний закон для всіх, хто живе на території країни. От про них ми й поведемо розмову.

(До аудиторії). Хто підкаже мені, чи є в нашої України державні символи і які вони?..

Зрозуміло, аудиторія дуже швидко й точно назве державну атрибутику, тож Ведучий, коротко підсумувавши відповіді, веде далі.

Ведучий. Усе правильно! І наша Україна, як і всі інші незалежні держави світу, має свій герб, прапор, гімн і конституцію. Давайте ж, друзі, пригадаємо історію виникнення цих символів нашої незалежності!..

Перший. Я хочу розказати, що мені відомо про наш герб - про тризуб...

Ведучий. Будь ласка, друже! Ми всі охоче тебе послухаємо!..

Перший. Я готувався до нашого свята заздалегідь, от і прочитав у словнику таке про поняття «герб» (читає). "Герб - це відмітний символічний знак держави, міста, дворянського роду або навіть окремої особи, зображений на прапорах, монетах, паперових грошах, документах. А державний герб - це офіційна емблема держави".

Другий. Таки справді, на наших копійках і гривнях є тризуб, наш український герб!

Третій. А я й на наших прапорах бачив тризуб!

Перший. Усе правильно, так і має бути в незалежній державі...

Так от, наш герб, тризуб, відомий з давніх-предавніх часів - ще із VII століття, як стверджують історики. А вже за часів Київської Русі тризуб став великокнязівським знаком-гербом і офіційно з'явився на монетах, що карбував Володимир Великий на початку XI століття.

Третій. Виходить, нашому гербу більше тисячі літ! До речі, я колись бачив у Київському історичному музеї монети Володимира Великого, і там справді був тризуб!..

Другий. Цікаво, а чому саме тризуб? Особисто мені він нагадує зображення лука зі стрілою...

Перший. Ти не помиляєшся - дехто з істориків виводить тризуб із цих предметів. А ще вважають, що тризуб означає, символізує триєдність: Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий.

Другий. А мені тризуб ще нагадує якір, на якому тримаються кораблі! А коли... а коли розпрямити тризуб, то вийде, як мені здається, хрест!

Перший. Молодець! Є й такі думки в істориків про походження тризуба.

Третій. А мені здається, що в зображенні тризуба можна побачити триєдність життя: батько - мати - дитина, котрі символізують силу, мудрість і любов.

Ведучий. Ну й мудрагелі ж ви в мене! Так цікаво мислите!

Справді, усе-все, що ви зараз говорили, має право на існування. Адже тризуб ще й відображає, можна так говорити, і єднання трьох стихій: земля - вода - повітря. Без жодного із цих трьох складових просто неможливо уявити собі життя!

Другий. А мені здається, що тризуб іде ще й від числа "три".

А воно - таке собі казкове, магічне! Пригадаймо лишень народні казки! Там є й три богатирі, й три дороги, які вибирає герой, і...

Ведучий. Стривай, стривай! А давай розпитаємо наших слухачиків-глядачиків, що вони думають про тризуб і що він нагадує?..

Ведучий проводить опит аудиторії, приймаючи від неї будь-які най-несподіваніші та найхимерніші фантазії! "Відкорегувавши" їх, Ведучий підсумовує почуте й веде свято далі.

Ведучий. Здається, з гербом-тризубом ми розібралися! Що ж, тоді переходимо до наших подальших досліджень... Давайте тепер поведемо мову про другий символ державності - прапор. (До 2-го). Якщо я не помиляюся, про прапор зголосився розповісти саме ти?

Другий. Так, я готувався!.. І от що я прочитав про прапор. (Читає). "Прапор - це полотнище певного кольору чи поєднання кольорів, часто з певним зображенням, прикріплене до держала чи шнура. Прапор є офіційною емблемою держави, символом її державного суверенітету".

Третій. А наш український державний прапор - це поєднання двох кольорів: синього і жовтого!

Перший. Узагалі, я читав, прапори відомі з давніх-прадавніх часів у всіх державах світу. Стяги-прапори брали в походи воїни, перед боєм їх піднімали на узвишші, а в бою охороняли найдужчі воїни-богатирі!

Третій. І в наших козаків були прапори, й у князів Київської держави!

Другий. Усе так, друзі, але не поспішайте... Давайте подумаємо, чому на нашому прапорі поєднані саме ті два кольори, які там є: синій і жовтий...

Я вичитав, що синій і жовтий кольори символізують дві наймогутніші стихії природи: воду й вогонь.

Перший. Справді, вода - така підступна, що проти неї боротися дуже важко... Згадаймо хоча б повені...

Третій. Та й проти вогню не дуже поборешся, якщо поводитися з ним необережно...

Другий. Усе правильно. Але згадаймо й про життєдайну силу води, без якої, як кажуть, і ні туди, і ні сюди! А жовтий колір - це колір сонця, а не лише вогню. А що б ми робили без нашого сонечка? Без нього на землі не було б анічогісінько живого!.

Перший. Виходить, у нашому прапорі синій і жовтий колір поєдналися не як загрозливі стихії, а як життєдайні джерела!

Третій. Так воно й має бути, адже Україна завжди була мирною державою! До речі, блакитний і жовтий кольори - це також кольори неба й пшеничного лану!

Перший. А по мені, так це золоті маківки церков на тлі дзвінко-блакитного неба!

Другий. Правильно, друзі, ви не помиляєтеся: жовтий колір на нашому прапорі - це колір сонця та хліба, тобто життя. Та й синій колір - це теж колір життя, бо відбиває в собі колір життєдайної води та мирного ясного неба! Саме тому, як на мене, наша держава й вибрала поєднання цих двох кольорів для національного прапора. А як, друзі, гадаєте ви? Що для вас означають ці кольори?..

Знову проводиться опитування аудиторії, підводяться підсумки, свято триває...

Ведучий. Як гарно, легко та радісно працювати з вами, мої славні помічнички! Та й ви, друзі, берете активну участь у нашому спільному святі! Дякую вам усім за це!.. Що ж, тепер ми знаємо історію прапора. Лишається гімн...

Третій. А про гімн розповідатиму я! Можна?

Ведучий. Розповідай, будь ласка...

Третій. Я теж почну з визначення поняття гімн, як це написано у словнику. (Читає). "Гімн - це урочиста пісня, прийнята як символ державної, національної єдності". Отак - коротко й зрозуміло! А нашим гімном, як ви всі, напевне, знаєте, є пісня "Ще не вмерла Україна", яку більше століття тому створили поет Павло Чубинський і композитор Михайло Вербицький.

Перший. А коли виконується гімн нашої держави, то треба підвестися й слухати його стоячи!

Другий. Я читав, що вірші Павла Чубинського, які потім стали піснею-гімном, уперше були надруковані в 1863 році, і вони так припали до серця людям, що їх навіть приписували Тарасові Шевченку!

Ведучий. Між іншим, уперше символіку, атрибутику нашої держави було схвалено й затверджено Центральною Радою ще в 1918 році, а відновлено вже в часи нашої незалежності. (До аудиторії). А зараз я назву вам кілька дат, пов'язаних із становленням нашої держави, а ви, будь ласка, постарайтеся запам'ятати їх на все життя!.. Отож, увага!

16 липня 1990 року Верховна рада України проголосила Декларацію про державний суверенітет (незалежність) нашої країни. Цей день став для всіх людей загальнонародним державним святом.

24 серпня 1991 року було прийнято Акт про оголошення незалежності України. На цей день чекали мільйони українців не лише в нашій державі, а й далеко за її межами: в Канаді та Росії, Австралії та Сполучених Штатах Америки, Польщі та Аргентині... До речі, а чи знаєте ви, у яких країнах живуть наші земляки, так звана діаспора, і які народи інших країн, інших національностей проживають в Україні та є її повноправними громадянами?.. Нумо, згадаймо!..

Ведучий проводить опитування, корегує і, зрозуміло, значно доповнює відповіді, внаслідок чого у дітей розширюються знання про українців, які живуть за межами держави та про інші народи, які проживають в Україні: греки, молдавани, болгари, угорці, румуни, євреї, росіяни, поляки тощо.

Ведучий. Тепер ви знаєте, скільки нашого цвіту по всьому світу, і скільки в Україні живе інших народів, які стали її повноправними громадянами! А таке право їм забезпечила наша Конституція - основний закон будь-якої суверенної, незалежної держави!

А оскільки ми згадали Конституцію, то запам'ятайте ще одну дуже важливу дату - 28 червня 1996 року.

Саме в цей день була прийнята Конституція України на п'ятій сесії Верховної Ради, яка засідала всю ніч!..

Перший. Ой, виявляється всі наші три основні свята припадають на літо!

Другий. Справді! От чудово!.. Дійсно, літо виявилося дуже врожайною порою року для нашої держави!

Третій. Воно ніби й так, але що ж виходить: ми не зможемо разом відзначати ці свята, бо в нас - канікули...

Ведучий. По-перше, ми будемо про них знати, згадувати та відзначати, де б хто не перебував у цей час. А по-друге, саме тому ми проводимо наше, скажімо так, державне свято сьогодні, аби влітку, коли роз'їдетеся хто куди, ви всі про нього пам'ятали!

Перший. Тепер уже ніколи-ніколи не забудемо!

Другий. Запам'ятаємо на все життя!

Третій. І всім, хто не знає, розповідатимемо!

Перший. Ой... А ми ж...

Ведучий. Що - ой? Що - ми ж?..

Перший. Та ми ж іще про Конституцію нічого не розказували...

Другий. А я про неї не так уже й багато встиг дізнатися...

Третій. І я поки мало що чув...

Ведучий. Не біда! Якщо ви, друзі, (до аудиторії) і, звичайно, ви, мої славні й хороші, не заперечуватимете, то про нашу Конституцію розповім я. Згода?

Після схвальних відповідей Ведучий бере на себе на певний час роль учителя.

Ведучий. Отже, як ми вже говорили, наша Конституція, Основний Закон України, народилася 28 червня 1996 року. Ви, друзі, напевне чули від дорослих, що закони взагалі, яких у світі є чимало, підказують нам усім: і малим, і дорослим, - як жити у своїй власній країні та з її сусідами у злагоді й мирі. А Конституція Україні визначає, якими бути законам. Одне слово, Конституція - це така собі "матінка" всіх законів! Слово "конституція" походить із латинської мови, якою говорили ще в Стародавньому Римі. А означає воно "устрій, установлення", тобто будь-яка конституція визначає, якій бути державі, де ми живемо, а також визначає наші права та обов'язки. А вони є у всіх і в кожного! Скажімо, твої батьки мають піклуватися про тебе, а ти повинен допомагати їм у всьому, слухатися їх, поважати дорослих і своїх ровесників. Зрозуміло, тоді й вони поважатимуть тебе. Адже в Конституції України записано, як то кажуть, чорним по білому, що "діти рівні у своїх правах незалежно від походження"!

А ще там записано, що "будь-яке насильство над дитиною пере-слідується законом". Отже, твої права оберігаються державою: ніхто й ніколи з дорослих не може примусити тебе чинити щось погане чи зле, не може зашкодити тобі, твоїй гідності й честі!

Але й ви, друзі, мусите чинити так само: нікого ні до чого не змушувати, жити за правилами та законами нашої країни, бути її відданими громадянами!..

Отож, друзі, не забувайте: Конституція України - то життєвий дороговказ і для вас, і для мене, і для всіх-усіх сущих в Україні, і для самої нашої держави!..

Перший, другий, третій (навперейми). От тепер усе зрозуміло!.. Гарний закон!.. Справді - основний!..

Ведучий. До речі, я не згадав, що перша-найперша Конституція була ще в наших козаків, і створив її гетьман Пилип Орлик ще в 1710 році. І що цікаво, чимало його думок закладено й у нашу сучасну Конституцію, такі вони були розумні!..

Перший. Виходить, що в козаків-запорожців була своя Конституція?!.

Другий. Не тільки Конституція, а навіть козацька держава!

Третій. Ех, пожити б у ті часи, та й податися в запорожці!..

Ведучий. А чи відомо вам, друзі, як приймали в запорожці?.. Дехто, думав так: прийшов на Січ, перехрестився - от і все, ти вже запорожець! Зовсім ні, то був досить тривалий і непростий процес. Послухайте, як це було колись насправді.

Перший. Щоб стати справжнім козаком, слід було пройти нелегку школу навчання та суворі іспити, що витримували далеко не всі.

Другий. Спочатку новачок приймався у так звані молодики. Молодик сім років учився битися на шаблях, влучно стріляти, цупко, як тоді казали - "реп'яхом", на коні сидіти, розвивав силу та спритність.

Третій. Керували навчанням досвідчені воїни й полководці, при яких юні служили джурами. Наприкінці навчання кожен мусив узяти участь у морському поході на Туреччину, виконуючи обов'язки зброєносця.

Перший. І лише після всіх випробувань кандидат у козаки допускався до іспиту на звання запорожця!

Другий. Спочатку пошукач мав з'їсти миску - здорове-езну! - гарячущого борщу, та ще й сильно наперченого! Брр! Потім запити його (вибачайте - що було, те було) квартою горілки! Тьху!

Третій. І після всіх оцих, я сказав би, безжальних тортур, козак мусив пройти по колоді, перекинутій між скелями на березі Дніпра.

Перший. На цьому іспити не кінчалися... Молодик наближався до наступного випробування: йому треба було подолати всі пороги, пливучи човном знизу вгору, тобто - проти течії, що були на Дніпрі поблизу Січі.

Другий. На завершення молодик, осідлавши необ'їждженого коня задом-наперед (ой-ой!), без сідла та вуздечки (жах!), мав проскакати степом і благополучно повернутися!

Третій. Та й на цьому не кінчалися іспити! Пошукача перевіряли ще й на кмітливість, товариськість, уміння не розгублюватись у найсклад-ніших ситуаціях. Отак!

Ведучий. Дякую, друзі, за вичерпну розповідь!.. Гадаю, переважна більшість із вас могли б із часом також прийняти до лав запорожців!.. До речі - про кмітливість. Може, мої вірні помічники наведуть бодай один приклад?

Перший. А чом би й ні? Ми навіть сценку можемо зіграти!

Ведучий. То зіграйте, прошу! А ми всі охоче подивимося...

Участь беруть три учні: дівчинка та двоє хлопців. Вона - цариця Катерина, вони - запорожці... Ведучий супроводжує дії текстом.

Ведучий. Приїхала якось цариця-імператриця Катерина до запорожців, поглянула на них та й каже...

Дівчинка-"цариця" (озирає хлопців). Щось вони якісь миршавенькі...

А посміюся-но я з них! (До хлопців.) Гей, хлопці-запорожці, а сметанки попоїли б, га?

Перший. А чом би й ні, коли ваша ласка.

Другий. Певна річ, поїли б, от тільки... побільше!

"Цариця". Буде вам побільше! (Кудись вбік). Гей! А принесіть-но хлопцям-запорожцям побільше сметани, та ложки-довгунці дивіться не забудьте!

Виносять казан, відро тощо та двійко метрових дрючків із прив'язаними ложками, ставлять перед запорожцями, єхидно посміхаються...

Перший. Оце все - нам?

Другий (скептично). А казали - побільше! Тьху!..

"Цариця". Їжте, дорогесенькі, на здоров'ячко! А не вистачить - іще принесуть! (До аудиторії, скептично). Побачимо, як ці химерники-кмітливці, про яких стільки говорено, упораються з моїми ложечками-довгунчиками, хе-хе!..

Хлопці сідають перед відром, хитро перезираються між собою, беруть у руки ложки-довгунці та й починають спокійнісінько... годувати один одного, примовляючи.

Перший. Ох, і славна ж сметанка в цариці!

Другий. А таки славна, дай їй, Боже, здоров'ячка! Сметанці, звичайно!

Перший (причмокує). Отак би й їв усе життя!

Другий. Та не кажи, друже-брате!

Присоромлена та принижена "цариця" мовчки тікає геть; "запорожці", утерши губи, із хитрими й лукавими посмішками йдуть за нею.

Ведучий. Таки справді, наших розумничків-запорожців не проведеш навіть на сметані, що вже казати про інші їхні звитяжні справи. Та й на слово були вони дуже гострі, як шаблі та списи їхні!

Як ви, друзі, розумієте, про запорожців можна розповідати й розповідати. Але про все це ви згодом дізнаєтесь, а зараз свято закінчується...

Отож, нехай вам щастить у житті, і ніколи не забувайте, якої держави ви діти! До якої б національності ви не належали, завжди пам'ятайте: ви - громадяни незалежної України!

Примітка: Як зазначено у сценарії, це свято проводиться в будь-який день навчального року. Звичайно, його можна урізноманітнювати на власний розсуд, скажімо, провести конкурс на визначення основних природних символів України: калини, барвінка, тополі, соловейка тощо. Так само, на власний розсуд можна й декорувати це свято. Але в усіх випадках його стрижнем має лишатися сценарій.

+1

3

Дякую за сценарії!!!!
Велике Дякую!!!

0

4

Будь - ласочка, може в когось є сценарій до цього свята, поможіть

0

5

спасибо

0

6

Спасибо, Yanna777, интересный сценарий и главное вовремя я  попала на этот сайт!!!

0

7

Дуже дякую!

0

8

Ось і мій вклад - сценарій до дня незалежності України. Приймайте.

«Це - моя Україна, це - моя Батьківщина»
Сценарій проведення в районі святкувань
до Дня Незалежності України.

На території музейного комплексу паралельно проходять: виставка-конкурс дідухів та обрядових хлібів «Колос достатку», фестиваль «Сузір’я митців» (виставки) майстрів образотворчого, декоративно-прикладного та ужиткового мистецтва.Звучать у запису українські народні пісні.
На встановленій пересувній сцені розміщені державні символи України, підключені три мікрофони, сцена прикрашена квітами. Звучать позивні свята.
Диктор:Зійшла над краєм молода зірниця
Що знаменує незабутній день
І це лише …-та річниця,
А скільки ще попереду гряде!

Виконується музично-хореографічна композиція «Лише у нас на Україні»
Виконує: чоловіче вокальне тріо РБК, танцювальний ансамбль бально-спортивного танцю «Зірки Арчі» СБК. Танцювальний колектив залишається стояти на сцені, до мікрофонів підходять ведучі.

Ведучий:Ми всі – одна сім’я,
Ведуча:Єдина ми родина,
Ведучий:У кожнім нашім „я” –
Всі разом:Частинка України,
Ведуча:Ми всі – одна сім’я,
Ведучий:Єдина ми родина
Ведуча:Мільйони  різних „я”,
Ведучий:А разом –
Всі разом:Україна!
Ведуча:Під прапором синьо-жовтим
Розлилися простори безмежні
Ведучий:І сьогодні з рукою на серці
Україна і ми –
Разом всі: Незалежні!
Звучить у запису Гімн України.Після Гімну танцювальний колектив залишає сцену.
Ведучий:Сьогодні на святі ми щиро вітаємо наших гостей: (представлення гостей свята)
Ведучий:Моя ти нене, дорога, єдина,
Народ вкраїнський – мудрості розмай,
Ведуча:Ласкава, ніжна, світла Україно,
Вітання щирі в день оцей приймай!
Ведучий:До вітального слова запрошується:голова районної державної адміністрації;
Ведуча:Всіх присутніх зі святом вітає: голова Козятинської районної ради.
Ведучий:Запрошую до мікрофону сільського голову
Ведучий:Прихилюся до тебе уклінно,
Побажаю і щастя й добра.
Тільки вірю: не вмре Україна,
Бо співочий народ не вмира.
Ведуча:І не буде нас доля цуратись
У Карпатських, Подільських садах.
І не зможе ніхто відібрати
Те, що ти зберегла у віках.
Ведучий:Доки пісня звучить солов’їна,
Щире слово в козацьких вустах,
Ти ніколи не вмреш, Україно,
Будеш жити у наших серцях.
Звучить гімн України (кінець урочистої частини)
Ведуча:В музеї Хліба у садочку
Вже покошена трава.
І сьогодні у нас свято,
Бо закінчились жнива.
Ведучий:Роботящі спритні хлопці
Уставали до зорі.
І тому весь хліб зібрали
Наші славні трударі.
Ведуча:Зашуміла діброва,
Залящала дорога,
Справнії женці ідуть,
Золотий вінок й сніп-Рай несуть.
На сцені вокальний гурт «Мальва» виконує пісню «Ой снопе, мій снопе». Від гурту глядачів по направленню до сцени йдуть дівчата та хлопці в українських костюмах. Один несе снопа зі стрічками за які тримаються дівчата. Попереду всіх дівчина у великому вінку з колосся.
Дівчина 1:(хлопець піднімає вгору сніп і промовляє):
Наш сніп – Рай, музико, нам заграй.
Наш сніп – останець, поведе нас у танець!
Ото наша веселка од полудня до вечерка.
Що ми жали веселенько Богу і нам,
Разом:І всім людям!
Процесія підходить до сцени і починають викликати господарів з хати
Дівчина з вінком:Вийди, вийди господарю у цей час.
Та викупи віночок ти у нас.
Бо не з золота віночок –
З яриці, із житечка й озимої пшениці!
Виходять господарі на сцену.
Господар:Заходьте до нас у добрий час?
Хлопець зі снопом, а дівчина з вінком підіймаються на сцену.
Дівчина 1:Принесли вам поклон (Всі кланяються)  з від усіх сторон,
Зі степу, з підгір’я – прямо на ваше подвір’я!
Ще й снопа-воєводу –
Для вашого славного роду!
Хлопець передає снопа господині
Господиня: (бере сніп)Треба цього снопа добре змолотити,
Щоб і на той рік вродило гарно жито.
Господиня: Так ведеться що іздавна
Є традиція в нас славна:
Гостей всіх ми зустрічаєм
Із рум’яним короваєм.
Звучить у запису мелодія пісні «Зелене жито».Дівчата в українських костюмах з короваями виходить на сцену, вклоняються і йдуть пригощати всіх присутніх
Дівчина у вінку (підходить до господаря):Візьміть наш вінець,
А нам дайте грошей на танець!
Знімає зі своєї голови обжинковий віночок і одягає на голову господарю
Господар:Дякую за віночок, (вклоняється)
А ось вам і гроші на таночок! (дає дівчині гроші)
Господиня:Танцюйте, співайте та Україну нашу прославляйте!
Без оголошення розпочинається концертна програма, яку оголошує диктор:
По закінченні концертної програми на сцену виходять ведучі
Ведуча: Щедра на врожаї Подільська земля, славиться не тільки природними багатствами, а й працьовитими, талановитими  людьми, що примножують і творять матеріальні й духовні скарби, якими пишатимуться нащадки.
Ведучий:І сьогодні ви могли в цьому переконатись, оглядаючи виставки майстрів народних промислів. Кожен з вас зміг доторкнутися до чудових витворів мистецтва душею, аби відчути себе часточкою великого, незламного й самобутнього народу.
Ведуча:33 майстри народних промислів прийняли участь у районному фестивалі образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва під чудовою назвою «Сузір’я митців».
Ведучий:Шановні майстри прийміть найщиріші слова вдячності та поваги. Те що ви творите, не можливо передати ніякими словами, це потрібно бачити та відчути душею.
Ведуча: І дійсно, сьогодні на небосхилі району засяяло чудове сузір’я справжніх майстрів народних промислів, неперевершених митців з народу.
Ведучий: Прийміть низький уклін та щирі оплески від всіх присутніх. 
Ведучий:Я українець!
Син народу того,
Що відвикає нині від ярма.
Я не корюся –
Я молюся Богу,
І вірю в те, що це все не дарма.
Ведуча:Я українка!
Вірою і кров’ю.
Моє коріння тут, у цій землі.
Вона моєю живиться любов’ю,
А я страждаю болями її.
Ведучий:Я українець!
Цього не відняти.
В моїй душі співають солов’ї –
Були такими мої мама й тато,
Й такими будуть правнуки мої.
Без оголошення виконується пісню «Я України син»
Ведуча:Хлібе наш житній,
Хлібе пшеничний,
Ведучий:Хлібе сьогоднішній,
Завтрашній вічний.
Ведуча:Хлібе гарячий,
Хлібе черствий,
Ведучий:Хліб з чорнозему.
Хлібе з жорстви.
Ведуча:Будь в молодих,
Що життям причащаються.
Ведучий:Будь у старих,
Що з собою прощаються.
Ведуча:Будь у закоханих.
Будь у розлучених.
Ведучий:Будь у щасливих
Та будь у засмучених.
Ведуча:Будь на столі в нас
Від роду до роду.
Ведучий:
Будь у сусіда мого
І в народу!
Ведуча: Сьогодні кращі майстрині району представили на виставку обрядові хліби випечені власноручно.
Ведучий: Повітря навкруги наповнилося запашною здобою. І чого тут тільки немає: закручені бублики та засмаглі пиріжечки, вишукані калачі та незрівнянні короваї на вишиваних рушниках.
Ведуча: На виставку представлено понад 250 обрядових хлібів кращих майстринь району.
Ведучий: Хочеться відзначити вироби майстринь територіальних громад:
Проводиться вручення подяк та подарунків кращим майстриням.
Ведучий:Виконується пісня «Мамин хліб»
Ведучий: Сьогодні також проходить районний конкурс-виставка дідухів та обрядових хлібів «Колос достатку»
Ведуча: Адже, як ми зараз не уявляємо Нового року без ялинки, так наші предки не святкували Різдва без дідуха.
Ведучий: Дідух символізує багатство та єдність людей, як колосків у снопу. Він є знаком хліборобства. Символом доброго врожаю, миру й злагоди в родині, достатку в домі.
Ведуча: Всього на конус-виставку сьогодні представлено ______ чудових витворів з соломи самобутніх майстрів-умільців територіальних громад району.
Ведучий:Сьогодні хочеться відзначити вироби майстрів територіальних громад:
Проводиться вручення подяк та подарунків майстрам кращих виробів з соломи
Ведуча:Мій рідний край, моя земля
І тополина й калинова,
Ведучий:Тут усміхається зоря
Коли вкраїнську чує мову.
Ведуча:Тут небокраїв голубінь
І нив безмежність золотава,
Ведучий:Невтомна праця поколінь,
Козацька невмируща слава.
Ведуча:Тут вишивані рушники –
На них всміхається калина,
Ведучий:І рідні серденьку шляхи,
Землі, що зветься –
Разом:Україна!
• Без оголошення солістка РБК виконує пісню «За сонце, за небо».
Ансамбль бально-спортивного танцю «Зірки Арчі» виконує хореографічну композицію.
По закінчені пісні:
Ведучий:До побачення!
Ведуча:До нових зустрічей!
Разом:З Днем Незалежності України!

0

9

Добрій день! Нашла сценарий в инете,автор сценария Земляная Ирина Александровна.

(Сценарій до дня незалежності України) "УКРАЇНО, ЛЮБА НЕНЬКО!"

"УКРАЇНО, ЛЮБА НЕНЬКО!"

(Сценарій до дня незалежності України)

Сцена святково прикрашена. На сцені образ Матері Божої, рушник, прикрашений квітами, калиною. Під фонограму пісні "Два кольори" виходять ведучі. У руках у них калина, хліб на вишитому рушнику.

Ведучий.

Вишита колоссям і калиною,

Вигойдана співом солов'я,

Звешся величаво - Україною,

Земле зачарована моя.

Ведуча.

Ти мені боліла важко ранами,

Як тебе хотіли розп'ясти,

І нитками - чорними й багряними-

Власний образ вишивала ти.

Ведучий.

Вишивала ніжністю суворою,

Муками і полум'ям надій.

Я читаю всю твою історію

На сорочці вишитій твоїй.

Ведуча.

Непроста історія країни,

Нашої вітчизни - України,

Нові вишивання її долі,

Паростки нового, поки кволі.

Ведучий.

І б'ємось в житті, немов підранки,

Крають душу чорні вишиванки,

Чорний колір інші забиває,

Лиш надія душу зігріває.

Ведуча.

Нині свято нашого народу,

Свято України, її роду!

Ще пройти доріг нам слід багато...

Свято майбуття, надії свято.

Ведучий.

І як з давніх пір у нас ведеться, -

Хліб святий до свята знов печеться!

Хлібом-сіллю Вас ми зустрічаєм.

І у нас на святі всіх вітаєм!

Ведуча.

В роботящі руки від громади,

Хліб і сіль вручаємо ми радо!

Хай прийме святу цю нагороду

Вартий шани нашого народу!

(На сцену піднімається шанована в колективі людина, приймає хліб-сіль, цілує хліб і звертається з коротким привітанням. Ансамбль виконує пісню про Україну).

Ведучий.

Україно, в паростках надій,

Із широкою, як степ, душею,

В думі сивій, волі молодій -

Переймаюсь долею твоєю.

Ведуча.

Світло з Кобзарем сліпим несла,

Слово із кайданів визволяла,

Всім народом у пісні пішла,

Де твоїх коней не розпрягали ...

(Виконується пісня "Розпрягайте, хлопці, коні").

Ведучий.

Ти ж бо українка, Україно,

Як твої лелеки й журавлі,

У твоїх очах співа барвінок,

І калини гілка на чолі ...

(Виходять юнак і дівчина в українському одязі, тримаючи в руках запалені свічки, стають на коліна).

Юнак. Станемо на коліна перед Матір'ю-Україною і помолимось, як Матері Божій.

Дівчина. Станемо на коліна перед Матір'ю і душею засвітимось правдою, як на сповіді.

Юнак. Станемо на коліна перед Україною - і виростемо духом до небес.

Дівчина. Свята година молитви і сповіді встає з чистоти матінки-землі і пречистого неба-батька, і зоріє у тому сяйві українська душа, і являє як молитву і сповідь у слові, і шепоче його споконвіків так довірливо тихо, що слово України чути на весь світ.

Юнак. Слово тихе, а громом гримить із сивих століть. Слово сяйливе, бо з Сонця благословилося. Слово вічне, як вічна під небесами матінка-земля. Слово живе, бо зродилося з Любові. Слово сильне, бо зросло на Вірі.

Дівчина. Слово віще, бо несе під серцем Надію, як дитя. Слово заповітне, .   бо покликане здобути Волю. Слухаймо це слово душею, бо воно із пісні народу виспівалось. І в тому величному хорі, де злилося так багато тих голосів, лунає пророчо молитва Тараса.

(Юнак і дівчина виходять. На сцені Тарас).

Тарас.

Я так, я так її люблю,

Мою Україну убогу,

Що прокляну самого Бога,

За неї душу погублю!

Ведуча. Любов і болі народні зростили його слово і подарували йому безсмертя, і в цьому слові викарбувано заповіт любові до України.

Тарас.

Нема на світі України,

Немає другого Дніпра.

Ведучий. Є одна Україна, як Мати Божа, цариця неба і землі, покровителька і захисниця України, і перед її образом повторимо заповітне Тарасове слово.

Тарас.

Свою Україну любіть,

Любіть її во время люте,

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

Ведуча. Світ постав із слова, і Україна постала із слова. І те слово було Шевченкове.

Тарас.

Малого сліду не покину

На нашій славній Україні,

На нашій - не своїй землі.

І не пом'яне батько з сином,

Не скаже синові: "Молись,

Молися, сину, за Вкраїну

Його замучили колись".

Мені однаково, чи буде

Той син молитися, чи ні...

Та не однаково мені,

Як Україну злії люди

Її окраденую збудять ...

Ох, не однаково мені.

Ведучий. Холодної зими великий син України писав останнього вірша -прощання зі світом. А в тому прощанні - знову дума про Україну. З цією надією, вірою і любов'ю відійшов Т. Г. Шевченко у вічність.

Тарас, (повільно ідучи)

Дніпро, Україну згадаєм,

Веселі ігрища в гаях,

Могили-гори на степах –

І веселенько заспіваєм.

Ведуча. На веселій ноті обірвалося життя поета

(Пісня на слова Т. Г. Шевченка).

Ведуча. Сьогодні ми відзначали .... річницю нашої незалежності, і так хочеться хоч на хвилину заглянути у майбутнє. Як там буде?

Ведучий. А це досить просто! Ось у мене в руках машина часу! Натисну вмикач - і в майбутньому!

Ведуча. Наша машина?

Ведучий. Ні, японська, на жаль ...

Ведуча. Що ж, спробуємо?

Ведучий. Прошу. Ось натискаю.

(Чути шум, писк, на сцену виходить юнак у дивному одязі).

Ведуча. Даруйте, а ви хто будете?

Незнайомець. Я? Я з майбутнього!

Ведуча. Спрацювала техніка!

Незнайомець. А що це у вас?

Ведучий. Машина часу!

Незнайомець. О! Це те, що я шукаю! Продайте!

Ведучий. З нагоди нашого свята я вам її дарую. Візьміть!

Незнайомець. Маде ін Япан... А... Японська...

Ведучий. Авжеж, японська!

    Незнайомець. Ні дякую. Я шукаю найкращу. Українську.

  Ведуча. Яку?

Незнайомець. Не дивуйтесь! У нас в майбутньому найкращою вважається техніка з позначкою "Виготовлено в Україні".

Ведучий. І купують?

Незнайомець. Ще й як!

Ведуча. За долари?

Незнайомець. Не лише за долари, навіть гривні дають!

Ведучий. Не зрозумів?

Незнайомець. У нас у майбутньому найтвердіша валюта - українська гривня.

Ведуча. І скільки ж гривень за долар?

Незнайомець. Та ви що? У нас за одну гривню - 700 доларів на ринку дають!

Ведучий. І у вас ринок?

Незнайомець. Є ринок - все є.

Ведуча. І у нас ніби ринок ...

Незнайомець. Те, що у вас - поки що базар.

Ведучий. І довго у нас цей базар буде?

Незнайомець. Та ще буде ... Поки Ви все не перепродасте тричі ... А коли вже нічого буде продати - візьметесь до виробництва. Буде все чиєсь, приватне - буде і економія, і економіка, і ринок, і товари.

Ведуча. А ціни?

Незнайомець. Будуть ще і ціни ... Всього буде... Але вибачайте, мені пора... (Виходить).

Ведуча. Отакої ... Виходить, поки базар ...

    Ведучий. Ну, це ми і без нього і бачимо, і чуємо.

Ведуча. Але ж, дійсно, ми українці і працювати вміємо, роботи не боїмося, а так живемо ...

Ведучий. Думаю, не довго ми будемо так жити, бо не одне покоління боролося за волю України, і ми її маємо!

Ведуча. Всіх, хто постраждав за незалежність України, у кого поламані долі, знівечене, передчасно втрачене життя, пом'янемо нині, люди.

(Хвилина мовчання, звучить траурна мелодія, всі встають).

Ведучий. І хай Бог простить усім, хто не відаючи, що творить, приніс шкоду нашому народові, нашій неньці-Україні. І ми простимо, люди.

Ведуча. Простимо. Бо сказано: "Люби ближнього свого - як себе".

Ведучий. А у вічній помсті не буває істини.

Ведуча. І ніщо у цім світі не втримається на неправді. Врешті, час усе розставить на свої місця.

Ведучий. Бо на все свій час! Час розкидати каміння канув у Лету. Інший гряде час - час збирати каміння.

Ведуча. І як не важко - зберемо і побудуємо нашу державу.

Ведучий. І хай поможе Бог!

Ведуча.

Бог шле здоров'я вам, добрі люди!

Ми вірим у свято, воно ще в нас буде!

Ми біля хати посадим калину, .   І праця відродить-таки Україну!

(Пісня "Ой у лузі червона калина ", виконують всі).

0

10

И еще один ,автор не указан

Сценарій святкування Дня незалежності України

0

- 1

Середа, 16 березня 2011, 15:11

Диктор:
Ти чуєш, як шумить Дніпро,
Як лине пісня солов"їна?
То все на щастя, на добро,
То наша рідна Україна.
Не згасла проведена зоря,
Не впала правда на коліна.
У кожній думі Кобзаря
Живе могутня Україна.
В боях щербили ми шаблі
І воскресали на руїнах.
По всій землі, святій землі
Гриміла славна Україна.
І слава Хортиці гучна,
І Берестечка кров невинна –
То все вона, для всіх одна,
То наша вільна Україна.
Тут все твоє - степи, гаї,
У небі туга журавлина.
Нехай повік в душі твоїй
Не згасне наша Україна.

І ведуча:
Україна... Золота, чарівна сторона. Земля рясно уквітчана, зеленню закосичена. Скільки ніжних поетичних слів придумали люди, щоб висловити гарячу любов до краю, де народилися й живуть!

2 ведуча:
У глибину століть сягає історія нашого народу. Україна має багате й славне минуле. Вона виплекала Запорізьку Січ, славетну Києво-Могилянську Академію. Україна виколисала велетнів сили і духу - таких як Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Григорій Сковорода, Устим Кармелюк, Юрій Дрогобич, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Грушевський... Цей перелік, можна продовжити й іменами наших сучасників, які примножують славу нашої Батьківщини. І сьогодні ми святкуємо річницю проголошення незалежності нашої держави.

Дівчинка:
Україно! Мій духмяний дивосвіт
Голубінь над чистим золотом волосся
Через терни йшла до волі стільки літ,
І настав тай світлий день коли

Разом :
Збулося!

Хлопчик :
Все що мріялось нами
сповнилось, настало
"Ще не вмерла Україна"
Гордо прозвучало!

(Звучить Гімн України).
Виходять дівчинка і хлопчик з хлібом.

Дівчинка:
Хліб - сіль на рушнику несу.
Любов несу всесвітню.
Люблю людей я над усе,
Як люблять землю рідну.
Прийміть цей хліб,
Як символ достатку і життя.

Хлопчик:
Даруєм хліб на рушнику -
І ніби між серцями сонце сходить,
Таке ясне, неначе згода
Між двох людей і між народів.

Дівчинка :
Даруєм хліб на рушнику
На доброту і на взаємність,
І відстані найдальші меншають,
І радісніше жити на віку.

Хлопчик:
Допоки хліб - допоки світ,
З ним щастя і великі справи.
Подоба в нього від землі,
А суть - од правди.
(Заходить українець і українка).

Українка:
Любіть Україну як сонце любіть,
Як вітер і трави і води.
В годину щасливу і в радості мить,
Любіть у годину негоди.

Українець:
Яка ж вона довга в століття, у цілі віки,
Година негоди, що люд український гнітила
Із сивої пам’яті сміло ідуть козаки,
А шаблі мов блискавка, сині жупани мов крила.

Козак:
До звука звук, струна струні одвітна
А всі - одвітні серцю Кобзаря
А вже козацьке військо маком квітне,
І спалахнула Хортиці зоря
Ці звуки, звуки золото тривожні,
Закличний марш: агей козацтво в путь.
І як струна, душа правдива кожна,
З глибин історії, вони ідуть. ідуть.
Гей долиною, гей широкою козаки ідуть.
(Виконується пісня "ОЙ на горі та й женці йдуть").

Українець:
Пам’ятаймо, чиї ми сини,
Коли будні на серці чи свято,
Знову бачиться з давнини
Україна зажурена мати.
І зруйнована бачить січ,
Де мій пращур лежить серед поля,
А йому похилилась до віч,
Україна немов Тополя,
(З’являється у жалобі Мати-Україна).

Україна:
Сину, сину... А Він мовчить...
Сину, сину, скажи що не будь...
Жовте листя на вітах тремтить,
І летять журавлі у небо.

Українка:
Затуляли чужинці в обіймах наш рот,
І перевертні кривдили зраджену мову,
Вилив душу в пісні український народ,
І живе мій народ у співучому слові,
(Виконується українська народна пісня.

Українець:
Ми Українці від Тараса,
Мазепи й Сковороди...
Було сліз більше, ніж води.
Нас голодом не раз морили,
І в очі населяли страх.
Ой наші мовчазні могили
Куди не глянь - по всіх світах....

1 ведуча:
Соловки, Сибіри, Магадани....
Вороги народу де ваш лік?
На душі на думці - скрізь кайдани
Тридцять сьомий розпроклятий рік.

2 ведуча:
Так мало непогорблених прямих,
Окрилених високою метою.
І хто нас визволить од нас самих,
Від страху перед правдою святою?

Диктор:
Народе мій, до тебе я ще верну,
Як в смерті обернуся до життя.
Своїм стражденним і незлим обличчям
Я син, тобі доземно уклонюсь.

1 ведуча:
Між лавок і фальшивих од,
Між порнографії і страху
Він виросте - новий народ
Що за Вкраїною на плаху.
Він буде добре знати шлях...
Яким ішла його Вкраїна:
Де був капкан, де злоби цвях,
А де насилля і руїна.
Він гляне - Богом із висот - Навпіл.
Сурово й пильно гляне,
Мій гордий праведний нарад,
Який зненавидить кайдани.
Який над все поставить честь
Свою і славу України...

(Лунає пісня "Ой у лузі червона калина"). Виходять 3 українці:

І-й
Вставай Україно! Вставай!
Виходь на дорогу свободи
Де грає широкий Дунай,
Де ждуть європейські народи.

2-й
Вставай, Україно! Вставай!
Єднай Чорне Море й Карпати
І свій переболений край
Не дай ворогам розламати!

3-й:
Ми народ, що вийшли із народа,
Клянемось в благословенну мить
Всі свої тисячолітні болі,
В славу України перелить.

1 ведуча:
Це Мій народ. Спогорда не дивись.
Ще руки в нього з праці вузлуваті,
Душа ж його пречиста, яко свято,
А в серці дума й пісня обнялись.

2 ведуча:
Під синім небом України
Зазолотилися жита
У чуйнім серці воєдино
З'єдналась палітра та.
Бо ще дано нам споконвіку -
Душею, що не любить крику
Єднати землю й небеса.

Українець:
Дай нам, Боже, сили і снаги,
Щоб цвіли Дніпровські береги,
Щоб жили гуртом, не поодинці
На землі щасливі українці

2 ведуча:
Я на рідній мові друзям щастя зичу
Хай добро хлібину кожному несе.
У гостинну хату щиро всіх покличу
І вони, я певен, зрозуміють все.
І вони, я певен зрозуміють слово,
Де вкраїнська мова пахне барвінково,
Де вкраїнська пісня розправля крило.

1 ведуча :
Рідне слово моє - в нім озвуться віки,
Рідне слово моє – і крізь хмари сія.
Словом вишию день - простелю рушника,
А на тих рушниках - Україна моя.
(Звучить пісня "Роде наш красний").

0

11

опять же из инета.Автор указан в конце сценария.

Є така держава  - Україна:  Сценарій тематичного вечора.

/Звучить лірична українська мелодія у звукозапису, на фоні якої говорить читець/:

     Читець:
Тобі, найкращая перлино
Моїх розбуджених надій,
Тобі, що звешся Україна,
І в цей життєвий буревій,
Тобі, що постаті козачі
Для нас змальовуєш щодня,
Я шлю привіт й бажаю вдачі
У сяйві радісного дня.
/Цибульский Б. "Моїй Україні"/

     Ведуча І.: Добрий вечір, дорогі друзі, шановні наші гості. Ми раді вітати вас у цьому залі!  Щастя Вам і здоров’я! Добра і миру!

     Ведуча ІІ.: Розпочинаємо наш вечір, присвячений Дню Незалежності України.

     Ведуча ІІ.: Нехай ці ведичне свято доторкнеться ваших сердець, а почуте ввіллеться у ваші душі! З святом Вас!

     Читець:
...Народилась Україна Нова,
Небувала, чиста, як дитя,
Україна Зоряної Мови,
Україна Божого Буття!
Україна казки і кохання.
Та Держава, де щезає тлінь.
Україна творчого повстання
Для усіх безсмертних поколінь.
Україно, вернуться до тебе-
Матері, сторожові вогні,
Ясні зорі  і хмарини з неба,
Козаки воскреслі і пісні.
Прийдуть квіти і маленькі діти.
Прийде казка і пташиний спів,
Забринять у просторі сюїти
Всіх дерзань і небувалих снів.
Ухраїно-Матінко! Воскресни!
Тануть сни і котяться в імлу...
І Софія - Мудрість Пречудесна
Вже стоїть на Київськім Валу!
Побратими, гляньте на руїни –
То ж не прах, не камені прості!
То в Руці Святої України
Всесвіту Ворота Золоті!
/Бердник 0. "Золоті Ворота"/

     Ведуча І.: Збулося довічне прагнення нашого народу. Збулося те, за що страждали і гинули, боролися і вболівали, для чого жили і працювали мільйони синів і дочок України - впродовж років, десятиліть, століть... Те, що було провідною зорею для геніїв її духу, - і що було їхнім непозбутнім болем і тяжкою мукою...
Ведуча ІІ.: Воскресний день настав!.. 24 серпня І991 року проголошено Днем державної незалежності. Слава Україні! Слава! Героям її - слава!

     Читець:
Вже скільки закривавлених століть
Тебе, Вкраїно, імені лишали...
Тож встаньмо, браття, в цю урочу мить: Внесіте прапор вільної Держави!
Степів таврійських і карпатських гір 3’єднався колір синій і жовтавий.
Гей, недругам усім наперекір –
Внесіте прапор вільної Держави!
Ганьбив наш прапор зловорожий гнів,
Його полотна в попелі лежали...
Але він знов, як дань новий, розцвів.
Внесіте прапор вільної Держави!
Повірмо в те, що нас вже не збороть,
І долучаймось до добра і слави.
Хай будуть з нами Правда і Господь -
Внесіте прапор вільної Держави!
/Крищенко В. "Прапор України”/
(В зал урочисто вноситься державний прапор України. /Виконується гімн "Ще не вмерла Україна". Сл.П.Цубинського, Муз. М.Вербицького/).

     Ведуча І.: До незалежності Україна йшла довгим, тяжким і жертовним шляхом, дорого за неї заплатила. За нею - і трагічні, і героїчні сторінки історії нашого народу.

     Ведуча ІІ.: В підвалині української державності - і століття боротьби наших предків, і символізована насамперед в іменах Шевченка і Франка титанічна робота великих просвітителів народного духу, і сама душа українського народу.

     Читець:
Благослови і вознеси
Болючу правду України,
Що йде від чистої роси,
Що йде від чистої сльози -
Не тільки смуток і руїни.
...І незнищенність України,
Народе рідний, вознеси! .
/Кочугур Д. "Благослови і вознеси..."/

     Ведуча І.: В цей урочистий святковий день згадаймо Великого Кобзаря - Невмирущого пророка України, людину, яка не тільки мріяла про нашу незалежність, а й усе своє життя поклала на вівтар цієї мети, яка засвідчила перед усім світом могутність українського народу, могутність нашої нації, її духовне коріння, її славу.
/Виходить читець, в руці тримає розкритий "Кобзар". Стиха звучить бандура/.

     Читець:
...Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь.
Й свого не цурайтесь.
Бо хто матір забуває.
Того бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають.
Чужі люди проганяють,
І немає злому
На всій землі безконечній
Веселого дому.
Я ридаю, як згадаю
Діла незабуті
Дідів наших. Тяжкі діла!
Якби їх забути
Я оддав би веселого
Віку половину.
Отака - то наша слава,
Слава України...
Обніміте ж, брати мої,
Найменшого брата, -
Нехай мати усміхнеться,
Заплакана мати.
Благословить дітей своїх
Твердими руками
І діточок поцілує
Вольними устами.
І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України,
І світ ясний, невечірній
Тихо засіяє...
Обніміться ж, брати мої,
Молю Вас, благаю!
/Шевченко Т. "І мертвим, і живим..."/.

     Ведуча ІІ.: Найбільшім заповітом Т.Г.Шевченка нам на нашій окраденій землі, яку можуть порятувати добро зиждущі, є одна а його молитов:
„Роботящим умам,
Роботящим рукам
Перелоги орать,
Думать, сіять, не ждать,
І посіяне жать
Роботящим рукам”.
Пам’ятаймо про це!
/Звучить стрілецька пісня "За Україну". Сл. М.Вороного, муз. запис. І.Кузьмюка/.

     Ведуча ІІ.: Не судилося Україні вибороти незалежність в 1917 році, коли впали мури російської темниці і, здавалося, невольниця Воля усміхнеться всім народом. Держава проіснувала недовго. Вистояти не було сили. В боротьбі за волю славні сини України віддали найдорожче - життя... Та народ пам’ятає своїх лицарів і слава про них не вмре, не поляже...
/Виконуються пісні "Повіяв вітер степовий", "Гей ви, стрільці січовії"/.

     Ведуча І.: Терези історії переважили в сторону зла... Наша Україна випила повну чашу концтабірного соціалізму. За 70 років існування УРСР через концтабори, в’язниці і заслання пройшли мільйони українських громадян. На розправу катам було віддано цвіт української інтелігенції... Голод спустошив міста і села України...

     Читець:
Чає минущий в якому живем,
Час рокований і проклятущий
Уявлявся батькам як Едем,
Як омріяний рай грядущий.
Нам затято ламали хребти,
Катували, гноїли в темниці,
А ми бачили шлях до мети.
Нам крізь грати світили зірниці.
Того часу, в якому живем,
За який так боролись запекло, -
Невідпорно ми йшли в Едем,
А потрапили просто в пекло.
Вибирались віками з пітьми.
Задивлялись в ясні небозводи.
Ось і маємо: діти тюрми,
Ми не стали дітьми свободи,
Мов прокляття над нами висить
Голос плоті, ротів ненасить,
Т.Шевченко сказав, як сьогодні:
"За шмат гнилої ковбаси
І Україну продаси..."
Голос плоті веде до безодні!
Час жаданий, сподіваний час,
Ніби сонце, залив подвір’я, -
Віру лицарів вибили з нас,
А вживили жебрацьке безвір’я,
Смертю встелений шлях до мети
Подолати змогли не найдужчі, -
То біда, як ламають хребти,
А страшніш, як ламають душі.
Час минущий і проклятущий
Перемеле, як в жорнах, нас,
Переборе зневіру і скруху,
І Вкраїни грядущий чає
В нас відродить нескореність духу.
/Осадчух П. "Два сакраментальні монологи”/

/Ансамбль виконує пісню "Ой у лузі червона калина". Сл. С.Чарнецького. Мел. - народна./

     Ведуча ІІ.: Справа волі завжди пекла серця українського народу. Недарма на нашому гербі - тризубі читаємо слово „воля". Скільки їх - борців за незалежність! Не перерахувати, бо це займе не один день. І не час ділити лаври переможців - це вробить історія...

     Ведуча І.: Послухайте, будь ласка, українську пісно..., бо пісня - це пам’ять людська, вона завжди жила в народі, щоб сьогодні, у час національного відродження, зазвучати на повний голос, попри всі перепони - страх, голод, переслідування і репресії. Та й не могло бути інакше, бо вона вийшла з глибин душі і серця й співзвучна з нашим прагненням до волі і незалежності.
(Виконується віночок стрілецьких пісень: "Зажурились галичанки", "Мав я раз дівчиноньку", "Човен хитається" /Сл. і мел. Р.Купчинського/; далі - кілька сучасних пісень, як от: "Ой там на горі" /в обр. В.Морозова/, "Моїй Україні" /сл.А.Демидюка, муз. І.Карабиця/, "Господи, помилуй нас" /сл. і муз. Т.Патринеика).

     Ведуча ІІ.: Поки що скалічена, вичерпана Україна - мов зруйнована хата після війни. Без дверей. Кожен маже увійти. Забрати, що хоче. І хто ж захистить її душу, її майбутнє?... Боляче? Боляче. Боляче за нашу прекрасну Україну, цей розкішний вінок з рути і барвінку, країну смутку і краси. За її мужній народ, що віками боровся за своє щастя.

Україна може вижити і повинна вижити і, насамперед, завдяки її культурі. Бо це - єдиний посланець душі України, її людська і творча суть. Час минає, а все, що талановито закарбовано у слові, залишається з нами і залишиться після нас. Утверджуймо Україну Духу, Україну Розуму, Україну Серця -навіки, до нескінченності, - на Радість Світам!

     Читець:
І він прийшов до нас - серпневий день!
З ним довгожданим громом і дощами,
Щоб повернулось Слово до пісень.
І Правда посилилась поміж нами.
Щоб не було в минуле вороття
До вбивчих і голодних тих тридцятих...
Хай мало в нас іще своїх звитяг,
Та ми повинні про святе все знати.
Допоки не згуртуємось разом
Не будемо єдині в наших діях,
Машину не спровадимо на злом -
Залишаться ідеї наші в мріях.
Єднаймося, бо настав той час,
Коли онук дідуся запитає:
Чи діяв, як його учив Тарас,
І мови рідної чому не знає?..
І сором той обпалить все в тобі,
I станеш сам окрадений собою -
Дитячі оченята голубі,
Як привид, будуть скрізь перед тобою.
Та врешті мученик народ сказав
На весь свій голос про жадану волю.
Освячене знамено враз підняв,
Щоб стати назавжди самим собою.
Він іншу бачив через призму літ.
Не ту, в біді окрадену Вкраїну.
Про неї слава облетить ще світ,
Вона, як фенікс, оживе з руїни.
Її знамена мирних кольорів
Освятяться Архангелом в соборах.
Поповняться ряди земних синів,
Які були ще малюками вчора.
Очистимось душею од сквернот,
Піднімемось на зріст всього людського.
Гуде майдан - у ньому мій народ,
Який свій шлях відкрив - свою дорогу!
/Миколайчук В. "Серпень І991-го"/

      Ведуча І.: І якщо у ваших душах є хоч краплина віри, щедрості й милосердя, утримайте й примножте їх, згляньтесь над собою і кожним, віддайте більше, ніж берете, пожалійте; перш ніж відвернутися. Нехай у нашій великій оселі збудеться воля творящого, світиться ім’я і пам’ять живущо, повернеться слава переможця, кріпиться сила і воля недужого.
Свята Україна, прокинувшись, кличе вас на радісне Свято Єднання.

      Ведуча ІІ.: /заклично/: Поети, Кобзарі, хлібороби, муляри, мандрівники, шукачі небувалого, захисники Правди і Добра, замріяні дівчата, розстріляні Й замучені за Правду, збожеволені від горя Матері, які не дочекалися синів з кривавих походів. Козацькі Душі всіх віків, - до нас на поміч!

     Ведуча ІІ.: Уже підвалини Храму! Помолимося ж чистиш вустами Матері й Батькові всього Сущого: Боже, поможи! Пора настала! Сила незалежної, святої України - за вами!

     Читець:
Шануймося, єднаймося та будьмо, Тримаймося родинного стебла. Забудьмо чвари і себе не гудьмо. Доволі нас упало із сідла.

Не даймося обнятися з ганьбою.
Не даймося продатися брехні
Допоки ми не будемо собою –
Ніколи нам не бути на коні.
Братаймося від серця і до серця,
І з друзями ділімо хліб і сіль.
А хто на нашу душу замахнеться –
Ми вибухнемо гнівом звідусіль.
Шануймося, єднаймося та будьмо.
Тримаймося родинного стебла.
Забудьмо чвари і себе не гудьмо.
Доволі нас терзала воля зла.
Доволі нас, доволі,
Доволі нас терзала воля зла.
/Богачук 0. "Шануймося та будьмо"/
(Виконується пісня: "На щастя, на долю". Сл. М.Ткача, муз. М.Мозгового або "Хай щастить", Сл. В.Крищенка, муз. І.Поклада).

     Читець:
Благословенні будьте, небеса,
І ясне сонце, будь благословенне,
Нехай панує на землі краса
І не шугає полум’я шалене.
Нехай панує на землі добро,
Співає мати пісно колискову.
Хай не конає батечко Дніпро
І вільно лине в далеч світанкову.
Врятуйте цю земле безкраю
У грізний чорнобильський час,
І пісню про Вас заспівають,
І казку розкажуть про вас.
/Бердник І. "Благословенні будьте
небеса”/

     Ведуча І.: Нехай наші символи - святий Гімн, Золотий Тризуб, наш Прапор синьо-жовтий освітлюють наше життя, гріють душі й серця, єднають і зміцнюють сили всіх українців.
З святом вас! Слава Україні!
/Велично звучить "Молитва за Україну" („Боже Великий; єдиний, нам Україну храни”) муз. М.Лисенка/.

Використана література:

Золоті ворота: Вип.1.-Київ: Час, І99І.-С. 134.
Миколайчух В. Серпень І99І-го //ЛУ.-І992.-І7 верес.
Осадчук П. Два сакраментальні монологи //ЛУ.-І993.-1 лип.
Цибульськнй Б. Моїй Україні: Зб. поезій.-Париж.-1956.-С.7.
Червона калина: Козацькі, стрілецькі й авторські патріотичні пісні.-Рівне.-І992.-57 с. Яхневич 0. Борцям за волю України //ЛУ.-І993.-4 берез.

     Підготувала:
Головний бібліотекар Т.Борисюк
Рівненська ОУНБ

0

12

Еще один сценарий,автор в конце сценария.

Сценарій до Дня Незалежності України “Україно !  Мій  коханий  краю!”

1-ведучий.

Під рідним небом жайворон співа,

Я радий знати тих пісень  слова.

Я слухав, чув: співала та пташина

Одне  святеє  слово: Україна.

На ріднім полі шепчуть колоски.

Я радий знати тихі їх думки.

Я слухав, чув, як кожна колосина

Шептала тихо слово «Україна».

2-ведучий.

У ріднім краю зелен-гай щумить.

Я знати радий, про що він мріє-снить.

Я слухав, чув, як кожна деревина

Шуміла ніжно слово «Україна».

О Боже, дай повік любити край,

Де квітка, пташка і зелений гай,

Де кожна вірна тій землі дитина

Живе єдиним словом: «Україна».

1-й   ведучий.

Україна! Скільки глибини у цьому слові… Це золото безмежних полів, бездонна синь зачарованих небес.

Тихі плеса річок, сині очі озер і ставків. Це безмежні степи і ліси, зелені долини і луки, Карпатські верховини і донецькі простори, Полісся і Крим, біленькі полтавські хати і велич міських краєвидів -   все це наша Україна.

2-й ведучий.

Складною і бурхливою була твоя доля, рідна земле! Топталися по тобі орди чужинців, ворожі пазурі роздирали твоє тіло. Дітей твоїх вели загарбники у неволю.

Над тобою свистіли гостродзьобі стріли, чорною смертю дихали жерла гармат, шугали ненависні залізні круки,вирували нескінченні битви за твою честь і свободу.

(Звучить  Державний гімн  України).

1-й ведучий.

Жертовний Хрест у кожному селі

Людською пам?яттю   приречений

Холодний вітер з верховіть,

Цілує Хрест, як сина мати.

2-й ведучий.

Тут Українські юнаки

За Україну полягли в страшну годину,

Тут розпинали не Христа,

Тут розпинали Україну.

1-й ведучий.

Так їх багато полягло

За честь, за волю, України,

Щоб вільно, радісно жилось

На цій землі онуку й сину.

2-й ведучий.

На грані двох тисячоліть

Чорніє Хрест у білім полі,

Тут вмита кров?ю наша Воля

Для нас усіх Хрестом стоїть.

Пісня: «Ой , на горі, на Маківці, ой там  б?ються  січовії стрільці»

1-й учень.

Нехай ім?я  Твоє святиться,

Ті жертви, труд і кров,

Батьківська земле, Україно,

Для Тебе вся любов.

2-й учень.

Нехай буде навіки слава,

Батьківщино, Тобі,

І тим усім синам Твоїм,

Що впали в боротьбі.

(Пісня: «Подай, дівчино, руку…»).

3-й учень.

Ми йдем вперед, над нами вітер віє,

І рідні нам вклоняються жита

Від радості нам серце мліє,

За волю смерть нам не страшна!

4-й учень.

Дзвенять шаблі, як ясне сонце, сяють.

Гримлять пісні, аж земленька свята

Дрижить під нами дорогая,

За волю смерть нам не страшна!

(Пісня: «Розпрощався стрілець…»).

5-й учень.

Ой, обріжу чуба -

Подамся в Січові Стрільці.

Мама білую сорочку

Вишиють мені.

Хай тоді дивуються

Хлопці-небораки,

Як до Львова я приїду

Верхи на коняці.

6-й учень.

Дайте ще я скажу!

Гей, піду я в гори

Між стрункі смереки,

Гляну на простори,

На міста далекі!

Стрільці Січовії

Так відпочивають,

Що вороги злії

Спокою не мають.

(Пісня :

7-й учень.

Вийшла в степ широкий

Мати посивіла.

Попід зелен кленом стала. Заніміла.

І згадалась знову матері війна.

8-й учень.

Синочку, рідненький, чуєш, як курличуть

У синім небі сумно журавлі?

Вони ж тебе до себе кличуть

А ти лежиш в холодній цій землі.

9-й учень.

Я чую, мамо, чую, як співають

Мені над Україною пісні.

Ти не журись, я крила розпростаю

І принесу до тебе уві сні.

Вкраїнським рушником зітру сльозину

І поцілую в синєє чоло.

10-й учень.

О. сину  рідний,мій єдиний сину!

Як хороше мені тоді б було!

11-й учень.

Стоїть старенька мати на могилі,

І навіть квіти плачуть мовчазні.

Від сина погляд відвести не в силі,

А син довічно житиме у сні.

(Пісня «Балада»).

12-й учень.

Ой впав стрілець украй зруба

Коло зламаного дуба

І не встане вже,

І не встане вже.

13-й учень.

Йшов до бою опівночі,

Смерть закрила йому очі

Від трьох куль на все,

Від трьох куль на все.

(Пісня: «У темному лісі»).

14-й учень.

Мала мати трьох синів,

Трьох синів, як ясенів.

Доглядала, берегла,

Душу й серце віддала,

Тільки б дужими росли

І щасливо вік жили.

А літа-неначе плин.

Підросли за сином син.

Скільки сили у плечах,

Скільки вроди у очах!

Мала мати трьох синів,

Трьох синів, мов ясенів.

Ой літа, ой жур-біда,

Вже й сама  н емолода.

Мати, мати не журись,

Будеш в радості колись.

Є опора, захист є,

У синах життя твоє.

Берегла, ой берегла –

І Вітчизні віддала…

Впав під Києвом Іван,

А за Львовом – син Богдан,

І донині там вони

Зупиняють шал війни.

Тільки менший, Ярослав,

Не відомо де упав.

Мала мати трьох синів,

Трьох синів, як ясенів.

(Пісня: «Ой, у лузі при дорозі»).

15-й учень.

Славні стрільці , візьмемо прапор ,

дорогу святиню

І у славі привітаєм рідну Україну!

Засвітимо ясне сонце, нарід вибігає,

Українське славне військо весело вітає.

Вийшов батько, вийшов рідний,

Вийшла стара мати.

Вийшла вірна дівчинонька коня напувати.

16-й учень.

Січові стрільці – наша гордість!

Наша честь!

Наша слава!

Так гарно, так пишно рядом виступають.

Чола їх завзяті скрасили вінці!

Як орли, до сонця погляд піднімають-

Юнаки кохані! Січові стрільці!

Чи може неправда що груди зі сталі,

А серце у грудях, як молотом б?є!

А що вже співають!

Ой, як же співають!

Аж серденько мліє!

Аж серденько мре!

(Пісня: «Розпрощався стрілець зі своєю ріднею»).

17-й учень.

новий день настає в незалежній державі,

Мов не було похмурих, знедолених літ!

Україна моя розквітає у славі –

Невмируща і сильна, допоки цей світ!

Слава Україні!

Героям  слава!

(Пісня « Ой у лузі  червона калина…»).

1-й ведучий.

Нехай ніхто не половить

Твоїх земель, не розтина

Бо ти єдина Україно,

Бо ти на всіх у нас одна.

2-й ведучий.

Одна від Заходу й до Сходу

Володарка земель і вод-

Ніхто не ділить хай народу,

Бо не поділиться народ

І козаки й Стрільці Січові

За тебе гинули в полях

У небесах сузір?я Лева

Нам світить на Чумацький шлях.

1-й ведучий.

Страждальна чаєчко-небого,

Єдині два твої крила

Виходим, нене, у дорогу,

Аби ти вільною була.

2-й ведучий.

Нехай ніхто не половить

Твоїх земель, не розтина,

Бо ти єдина Україно,

Бо ти на всіх  у нас одна.

Молись, дитино, за Україну

Що нам безсмертне життя дає.

А по молитві ставай до чину.

Молитва в небо знімає вгору,

Заводить сонце в душ і- алмаз

А праця творить землі опору

Та від скорботи рятує нас.

Молись, дитино, щоб не вернуло

Московське рабство, як темна лжа,

А по молитві пильнуй, щоб було

Твоєї зброї не жерла ржа.

Молитва щира-то з Богом згода,

То криця духу, а не руки,

А наша зброя -   твоя свобода,

Твоя будучність на всі віки.

Підготовлено педагогом-організатором Ключник М.М.

0

13

Коробко Світлана Іванівна, вчитель історії Хильчицького НВК

Сценарій святкового концерту до Дня незалежності України.
В розробку включені віршовані рядки, дібрані пісні, танцювальні композиції. Сценарій був презентований на районному конкурсі фольклорних колективів присвяченого 20-тій річниці незалежності. Концерт тривав 1год.45 хв. Можливо, дана розробка допоможе вчителям історії, педагогам- організаторам в проведенні заходів.

Ведуча: Добрий вечір шановна громадо! На нашому святі вас раді вітати, і щастя і радості вам побажати!
Ведуча: Добрий вечір! Правда чудова ця фраза? Вона зближує з вами одразу. Сьогодні гадаємо,як раз буде вчасно, щоб у всіх був чудовий настрій.
Упоравшись з ділом, хіба нам не варто зустрітись з піснею чи навіть із жартом?
Ведуча: із колосків нашої пшениці прийміть в дарунок наші паляниці.
Мій рідний край, у золоті колосся
На неосяжнім  просторі полів,
Де всім гостям, як здавна повелося,
На рушнику підносять хліб і сіль.
Винос короваю
Пахне хліб,як тепло пахне хліб!
Любов’ю трударів і радістю земною
І сонцем, що всміхається весною
І щастям наших діб, духмяно пахне хліб!
Як пахне хліб! Ви знаєте, як пахне хліб?
Диханням сівача, вогнем безсонних діб,
Трудом і творчістю, людським гарячим потом.
Він пахне солодко, як пахнуть мед і соти.

Ведуча: Святковий день – двадцять четверте серпня,
Так хочеться усмішок і пісень.
Віднині Україна незалежна
Запам’ятайте люди, світлий день!

         Немов маля, що в муках народилось,
         При болі, радості і різних неладах,
         Так ти Вкраїно моя, відродилась
          І намагаєшся стояти на ногах.

1. Пісня «Україна»
Здійснилась давня заповітна мрія,
Бажання і надія поколінь
Це почуття свободи серце гріє
І піднімає думи височінь.

Давайте ж станемо пліч-о-пліч всі народи,
Щоб славу України відродить,
Щоб дружно жити, в радості і згоді,
Ми України сестри і брати!
2. Пісня «Встреча друзей»
Ведуча: Тепло своїх долонь, і розуму, і серця,
Я Україні милій віддаю.
Люблю твої степи річки й озерця,
Й ліричну пісню лагідну твою.

Там де степи безкраї  сивіють в далині,
Де жайворонок грає на золотій струні,
Де річка сповиває дзвінкий барвистий рай –
Він тут у моєму серці – коханий рідний край.
3. Пісня « Журавлі»
Я запитую в себе, питаю у вас у людей,
Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці –
Де той рік, де той місяць, той проклятий  тиждень і день,
Коли ми перестали гордиться, що ми – українці.

І що є в нас душа, повна власних чеснот і щедрот,
І що є у нас дума, яка ще од Байди нам в’ється,
І що ми на Вкраїні таки український народ,
А не просто юрба, що у звітах населенням зветься.

І що хміль наш – у пісні, а не у барилах вина,
і що щедрість – серці, а не в магазинних вітринах,
І що є у нас мова і що українська вона,
Без якої наш край – територія а не Вкраїна
4. Пісня « Моя ти земле,Україно»
Україна моя, Україна!
У безкраї степи пісня лине,і долини і луки чудові
І світанки твої барвінкові,
Край де серце радіє і плаче
Де на мене чекає удача.

Україна моя, край святковий,
Я люблю твої роси ранкові.
А коли красне сонечко сяде
В небі зірок засяють мільярди
5. Песня «Сладка ягода»
Україна моя – писанкова,
Україна моя – калинова,
Ти навіки моя батьківщина,
Мила серцю, свята Україна.
6. Пісня « Ой ти, хмелю»

В ранкові пташині співанки
З дитинства закоханий  я
Сільські неповторні світанки –
Мала Батьківщина моя
7. Пісня «Посадила рожу край вікна»

З джерел пив я воду холодну,
Босоніж я біг по росі,
Ранковий туман прохолодний
Лягав на долоні мої.
8. Мамина сорочка
Пісне! Ти одна не втікаєш
Із наших тихих сіл і хуторів:
З дівчатами в нас весну прославляєш,
Розважуєш удів, жінок, дідів.
9. Пісня «Нічкою темною»
Замало народитися отут,
Корінням треба  в глибину вростати.
І мати душу щедру та багату,
Щоб умістити степу широту
Відчути треба серцем пульс землі,
Збагнуть її могутню силу, вдачу.
10. Танец
Земля квітуча – рясна садами,
Небом висока, щедра ланами
Славна миролюбниця з роду до роду,
Радістю повниться серце народу
Схилились дві черешні наліво й направо
А в вітах вітер віє про козацьку славу.

11. Пісня « Шел со службы козак молодой»
Не цурайся пісні, яку чув від мами,
Не згуби, то мова прадідів твоїх,
Бо зректися пісні, що цвіла віками, -
Мов забуть народ свій, даль його доріг
12 .Пісня «Ой на горі цигани стояли»
Посади калину у краю дитиннім,
Де ти народився і побачив світ,
Де ходити вчився ти під небом синім
І прожив щасливо стільки дивних літ.

Хай росте калина і шумить зелена,
На землі родимій цвітом процвіта,
Як в серпанку білім юна наречена,
Для якої щастя вже прядуть літа
13. Пісня « Под дубом, дубом»
Посади калину , хай рясніє цвітом
І несе з вітрами у далекий світ
Спогади про тебе, що ти жив на світі,
По собі лишивши калиновий цвіт.
14. Танец
Моя пісенна країна
Зоветься в світі Україна.
Пісні її до серця линуть
Стрімким джерелом, небом синім,
І у веселім дружнім крузі
Пісні співають добрі друзі
15. Инсценування  « Я ж тебе жінка не лаю»
Ми різні з материнської колиски,
Та всі ми діти щирої землі.
В родині вільній всі ми – українці
Ми України доньки і сини.
16. Песня « Весна»
Тут мамина пісня лунає і нині,
Її підхопили поля і гаї,
Її вечорами по всій Україні
Співають в садах соловї.

І я припадаю до неї устами
І серцем вбираю, мов спраглий води
Без рідної мови, без пісні , без мами
Збідніє, збідніє земля назавжди.
17. Пісня « Я акація»
Є речі, які можна купити,
Є речі, що не мають ціни,
Є речі, що можна згубити,
Є такі, що їх слід зберегти.

Рідну матір за гроші не купиш,
Батьківщину теж син не продасть,
Не біда, як багатство ти згубиш,
Тільки совість свою не розтрать.

16. Сценка «Улюблена теща»

Тебе люблю, моє село,
За тихий шепіт верболозу,
Лісів дрімучих древній шум,
За зиму сніжну і морозну

Коли цвіте в садочку вишня,
Кує зозуля у гаю,
І соловейка ніжна пісня
Бентежить душу тут мою.
17. Пісня « Ветерок»
У нас сьогодні наче вечорниці,
Милують око диво рушники,
Дівочий спів лунає у світлиці,
Як добре, що є звичаї такі.
18. Пісня «Полюби меня такой»
Такого сплеску в музиці і слові
Вогню такого не передаси
Нічим крім пісні, посестри любові,
Криниці невичерпної краси.
19. Частушки
Ну де ще є така чарівна пісня,
Серед яких на світі славних мов?
То серце від журби неначе стисне,
А то навіє радість і любов.
20. Пісня « Смерека»
Україно моя барвінкова,
Край родючих багатих земель,
Прийми ще одне трепетне слово
Українців, що люблять тебе.
21. Пісня «Я посію огірочки»
Час заглянув в сучасне віконце,
За плечами плин довгих століть,
А  Вкраїна як пісня, як сонце
Величаво і вільно стоїть!
22. Песня «Солнце за горой»

23. Песня «Берега»
Благословенна у віках земля
З хлібами щедрими під небом синім.
Велично й впевнено зійшла зоря
Нової України!                                                                                     
                                                24. Пісня «Чарівниця»
Вона в моїй душ,і в серцях людей,
У радощах  та у скрутну годину,
Імя її прекрасне і святе –
Повіримо в Україну

Вона добро несе в новітній світ,
Довічну віру й пісню солов’їну,
Тож пам’ятаймо пращурів завіт –
Любити Україну!
24. Песня « Малиновый звон»
Вже сідає, ховається сонце за лісочком.
А ми друзі посідаєм отак всі рядочком,
Таж згадаєм, неслухняні,
Чиї ж то ми діти,
Як Вкраїну, рідну неньку,
Треба нам любити.
25. Песня «Іхав козак містом»
Вирує невпинно джерельна вода,
То сила і врода моя молода.
Хай повниться щедро дзвінке джерело,
Хай пісня і танець зіллються в одне
Песня «ВСЕ ГАРАЗД
26. Танец «Купальські забави»

Ми тепло тут зустрілись з вами
І ще зустрінемось не раз.
Хай буде вогник наш хильчанський
Як добра памятка для вас

А на прощання побажати
Хороших успіхів в труді,
В навчанні праці і дерзанні
І в особистому житті

Добра і радості бажаєм,
Здоровя вам на всі літа
Хай сонце весело сіяє
І Україна процвіта.

Тож дай вам боже, у мирі проживати,
Щоб завжди руки мали ремесло,
Щоб працювали в нашій Україні,
Щоб легко і щасливо вам жилось.

0

14

а это просто стихи и проза  ко Дню Независимости Украині.

Безталанна ненька – рідна Україна
Простягала руки до народу-Сина.
Терпеливо ждала, вірила – Дитина
Вже на ноги встала, що в муках родила!

Що відкрились очі - синії волошки,
Ще чуть-чуть і піде, зачекаю трошки...
Він збере в долоні срібні краплі-роси,
Окропить на щастя пшеничнії коси!

А свободи вітер, що вирвавсь на волю,
Не наробить лиха і зла не накоїть!
Лагідно торкнеться кожної травинки
Та розгорне крила моєї Дитинки.

І злетів Соколик, крила розправляє,
Сильні груди мужньо вітру підставляє,
Озирає оком безкрайні простори,
Засіває Мрію, щоб зростила Долю!

Розцвіте, як маки, в душі добре слово,
Защебече пісню соловей в діброві,
Задзюркоче щастям чистеє джерельце,
Я втамую спрагу, заспокою серце!

“Гей, наливайте повнії чари,
Щоб через вінця лилося,
Щоб наша Доля нас не цуралась,
Щоб краще в світі жилося!”

Вельмишановні й серцю дорогі мої Сокальчани!

З нагоди великого національного свята нашої державності – Дня незалежності України! Прийміть найсердечніше вітання і побажання: Народ України святкує уже 16 річницю, відколи здійснилася споконвічна мрія наших предків - бути господарями на своїй найбагатшій, прекрасній і чарівній українській землі.

Ще, з часів Київської Русі, українці прагнули вільно жити, сповідувати свої традиції та звичаї не зазнаючи при цьому поневірянь та утисків. Історичні умови складалися так, що на наших землях постійно панували інші народи-сусіди. Та по при все, наші співвітчизники, віками боролися за свою свободу і лише нинішнє покоління - наші сучасники у 1991 році вибороли її. Безумовно, ця визначна дата навічно увійшла в історію молодої держави, золотою сторінкою її біографії, започаткувала нову епоху в житті українського народу, законодавчо закріпила його вікові, демократичні прагнення, до національного відродження, духовної свободи, економічного зростання, культурного піднесення.

Перші кроки незалежності стали випробовуванням для всіх нас - тестуванням на зрілість, на терпіння, на толерантність, нарешті – на здоровий глузд. Нині уже ніхто не сумнівається у тому, що український народ в змозі поліпшити життя у своєму домі власної Батьківщини. Впевнений, що день прийдешній принесе нам світле почуття радості від усвідомлення власної причетності до розбудови наших: сіл, селищ, міст району, області та усієї України! Цей день обов’язково настане і тим швидше, чим більш плідно із натхненням кожен з нас працюватиме на благо рідної Вітчизни, а усі разом проникнемося гордістю за нашу неньку – Україну, почуттям патріотизму до рідного краю, прагненням до єдності, порозуміння та згуртованості, не лише державних мужів, а усього народу нашої держави. Успіх прийде неодмінно!

Від щирого серця й від усієї душі зичу землякам, рідним, друзям та колегам здоров’я, щастя, добра, достатку, миру, щедрої долі, сили і наснаги в усіх ваших справах і нехай мрія про краще майбутнє окриляє вас на нові звершення, на нові добрі починання, в ім’я соборної незалежної демократичної процвітаючої України, надійної запоруки добробуту й щасливого життя її народу. З святом Вас! Хай святиться ім’я твоє вічно, Україно - колиско моя.

Будьмо!!!

З національним святом українського народу –
Днем незалежності – ми щиро Вас вітаємо!
Благополуччя, щастя, радості,натхнення,
Добра, здоров’я й злагоди бажаємо.
Нехай це свято Вам наснаги додає,
В майбутнє краще доля стежку прокладе.

-===============================================

З нагоди річниці Незалежності нашої держави бажаємо вам міцного здоров’я, великого родинного щастя, миру, взаєморозуміння, злагоди та добробуту. Нехай кожен день вашого життя буде сповнений радістю, теплом і новими здобутками, а ваші добрі справи примножать славу рідної України.

Від імені колективу [назва організації] сердечно вітаю вас із національним святом нашої державності — Днем незалежності України!

Ця визначна дата навіки увійшла в історію молодої держави золотою сторінкою її біографії, започаткувала нову епоху в житті нашого народу, законодавчо закріпила його вікові демократичні прагнення до національного відродження, духовної свободи, економічного зростання, культурного піднесення.

Від усієї душі зичу вам, вашим рідним та колегам міцного здоров’я, щастя, добра, достатку, миру, щедрої долі, подальших успіхів в усіх справах і починаннях заради процвітання незалежної України, добробуту її народу.

Нехай серця наповнюються гордістю за нашу державу, прагненням до єдності та порозуміння, а ваша плідна праця буде надійною запорукою щасливого майбутнього.

Шановний [чоловіче ім'я]!

Прийміть сердечні вітання з [число]-ю річницею Незалежності України.

Бажаю міцного здоров’я, особистого щастя, добра і благополуччя в родині. Нехай день прийдешній принесе вам світле почуття радості від усвідомлення власної причетності до будівництва нашого рідного дому, ім’я якому — Україна.

0

15

Цікаві сценарії. Дякую, думаю згодиться мені для проведення заходів.

0

16

Дякую.

0

17

ми діти твої Україно! (свято для дошкільнят)

Під козацьку музику заходять до зали хлопчики, потім під ліричну -дівчата й стають у дві шеренги (струмочком)

1-ша дитина:
Всі ми діти Українські –
Хлопці та дівчата.
Наша мати -Україна ,
Славна і багата.
2- га дитина:
У всьому світі, кожен зна,
Є Батьківщина лиш одна.
І в нас вона одна єдина –
Наша рідна…
Всі разом: У-КРА –Ї-НА!
Під музику діти по парам «струмочком» йдуть на місця.
Ведуча: Сьогодні у нашому залі багато гостей. Привітаємо їх. Українці – щирі люди й завжди раді всім.
Дитина бере зі столу хліб – сіль на рушнику
3-тя дитина: Гостей наших любих вітаємо щиро
Зустріти вас раді з любов'ю та миром.
4- та дитина: І на знак поваги хліб візьміть із сіллю
Щоб життя дороги славили Вкраїну.
5- та дитина: Ми вам його підносимо
На білім рушникові
Та до землі вклоняємось,
Щоб ви були здорові.
(Підходять до гостей, вручають каравай,кланяються і йдуть на місця.)

Пісня «Рушничок» (ансамбль)

Ведуча: Символом нашого батьківського краю – рідної України –є герб, прапор та червона калина.
6- та дитина:
За хатою в садочку, в зеленому віночку.
В червоному намисті там пава молода.
Збігаються всі діти на неї подивитись:
Ой пишна та вродлива калинонька ясна!
Пісня – хоровод «Зацвіла в долині»
Під звуки козацького маршу заходить козак
Козак : Доброго дня, люди добрі! Я оце їхав – та й чую пісні… Ану ж бо думаю, погляну,чому це тут так весело?
Ведуча:Сьогодні у нас чудове свято - «Ми діти твої - Україно»
Козак: я козак запорізький – вільного роду. Я дуже люблю свою Вітчизну – неньку Україну. Знаю що і ви її любите. Тож очевидно кожен із вас швидко відповість на такі запитання:
1 Як називається країна в якій ми живемо? (Україна)
2 яку назву має народ нашої країни? (Українці)
3 якою мовою розмовляємо ми з вами? (Українською)
4 яке місто є столицею України? (Київ)
5 Яка найбільша річка в Україні? (Дніпро)
То як ви скажете, що таке Україна?
7-ма дитина:
Я дитина українська,
Вкраїнського роду,
Українці — то є назва
Славного народу.
8 – дитина:
Україна — то край славний,
Аж по Чорне море,
Україна — то лан пишний,
І степи, і гори.
9 – дитина: 
Тут кожна травинка і кожна билинка
Вигойдує мрії на теплих вітрах.
Під вікнами мальви, в саду — материнка,
Оспівані щедро в піснях.

Пісня «Це моя Україна» М. Ведмедері

Ведуча: Діти. А чи знаєте ви хто такі козаки?
Діти: Козаки вільні, сміливі, борці за волю….
Козак: Уже з малечку маленьких хлопчиків – козачків привчали їздити верхи, стріляти з рушниці. Виховували  в них пошану до старших людей.  Українські козаки славилися своєю відвагою,силою, вправністю, любов'ю до рідного краю.
Ведуча: Наші діти справжні  козачата. Зараз вони вам покажуть свою спритність.
Гра «Швидкій кінь»
З поміж дітей обирають двох хлопчиків – «козаків», а дівчаток ділять на два гурти. Посеред зали виставляють на певній відстані олдин від одного два стільці. Кожен «козак» має обвести по черзі всіх дівчаток свого гурту навколо стільця. Хто впорається швидше, той переміг.
Козак:  Козаки завжди захищали свою Батьківщину. А для цього їм потрібна сила та хоробрість. Хто з вас хоче випробувати свою силу?

Гра «Перетягни канат»

Козак: ми всі переконались, що не перевелись ще у нас козаки. Недарма кажуть «Козацькому роду нема переводу». А тепер козаченьки, час вже їсти зварити. Що будемо варити юшку чи куліш?
Діти: Куліш.

Гра « зваримо куліш»
Дітей ділять на два змішані гурти. На однаковій відстані ставлять триногу з підвішеним казанком. Кожен учасник повинен підкласти під триногу «дрова»
Налити води (перехилити кухлик), засипати крупу (зі своєї торбинки), покласти картоплю, потім перемішати. Усі дії виконуються послідовно. Який гурт виконає швидше, той перемагає.
Ведуча: Наші славні козачата позмагались залюбки,
Всі здолали перешкоди,перейшли огонь і воду.
Козак : Бачу,що ви гідні бути в козацькій громаді. А чи готові ви хлопці дбати про неньку Україну?(хлопчики відповідають). Присягаєм край наш любий над усе любити (Присягаєм). Народ рідний захищати ,та для цього жити (присягаєм). Шануйте ,козачата,нашу Україну, бо ви Українці! А тепер порадуйте нас запальним танцем!

«Український танець» Діти стають центрі зали.

Ведуча: Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну
Красу її вічну живу і нову
І пісню її солов'їну.

Пісня «Єдина родина»

Діти по черзі: Усі ми тут – одна родина,
І наша мати – Батьківщина.
Ми пам’ятаємо Шевченка.
Та гідну славу козаченьків.
Бо кожен з нас – землі дитина,
Що зветься гордо – Україна!
Під звуки маршу діти виходять із зали.
Свято закінчено.

0

18

Додаю свій сценарій, за яким проходили районні святкування.

«Україно, краю калиновий – праслов’янська мати поколінь»

Святково прикрашені фойє, глядацька зала та сцена.Квіткові композиції скрізь, на заднику герб України та синьо-жовте полотнище.
Підключено чотири мікрофони (один за кулісами)Звучать у запису українські мелодії. Сцена закрита.
Захід розпочинають позивні свята. Лунає мелодія і на її фоні звучить дикторський текст.
Чоловічий голос:
Сьогодні свято нашої родини,
Благослови, о Боже, світлий день.
Сьогодні – іменини України,
Сьогодні – торжество її пісень.
Не повторитися вже злу й руїні,
Цвіте калина, родить для добра,
І слава Незалежній Україні
Встає з глибин Славутича-Дніпра!

Сцена відкривається.
На сцені – хоровий колектив, без оголошення виконує пісню «Україна».
На фоні хорового колективу на сцену виходять три жінки в сценічних костюмах: одна – Київська Русь; друга – Запорізька Січ; третя – Незалежна Україна.

Жінка – Київська Русь:
Була земля ця – Київська держава,
Тут русичі рубали ворогів,
І велична постать Святослава
Вставала з-над Дніпрових берегів.

Слов’ян колиска – предковічна мати,
Русь Київська – правічна і свята,
В літопис долі ти змогла вписати
Звитяжності та лицарства літа.

Нащадки Тура крізь віки несіте
Прапор волі, хай він майорить,
Щоб співати, жати стигле жито
Для усіх непройдених століть!

Жінка – Запорізька Січ:
Народ мій споконвіку прагнув волі,
Й вінець цих прагнень – Запорізька Січ.
Бо козаки не вміли жить в неволі,
З бідою зустрічались віч-на-віч.

Надію мали, що Вкраїна –мати
Здобуде незалежність на віки,
Рубались так, що кожен міг сказати:
«Відважні були хлопці – козаки».

Свободу здобували потом й кров’ю,
Не шкодували навіть і життя,
До України світлою любов’ю
Наповнювались їхні почуття.

Дівчина – Незалежна Україна:
Вистраждавши, виборовши волю,
Мій народ підвівся із колін,
На великім і життєйськім полі
Чути наших предків відгомін.

В 33-ім голодом морили,
Розіп'ять хотіли на хресті.
Та в народу виростали крила
І несли до заповітної мети.

Славний український наш народе,
Прокладаєш шлях свій до звитяг.
Через війн пожежі і невіри броди
Підіймаєш синьо-жовтий стяг.

Жінка – Київська Русь:
Сьогодні Україна святкує незалежність – це результат тяжкої боротьби та праці багатьох поколінь. Історія нашої державності тяжка і суперечлива, сягає корінням у глибину віків та наводить безліч прикладів безмежної відданої любові до Батьківщини. З літописних  джерел нам відомі імена далекоглядних і мудрих правителів: Олега, Ольги, Святослава, Ярослава Мудрого, Володимира Великого, Володимира Мономаха, Данила Галицького.
Читці роблять крок назад.

До мікрофону підходить солістка виконує пісню «Київська Русь».

Жінка – Запорізька Січ:
Ми маємо багате і славне минуле. Українська земля виплекала Запорізьку Січ, славетну Києво-Могилянську Академію. Україна виколисала на своїх просторах велетнів сили і духу – таких, як Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Григорій Сковорода, Устим Кармелюк, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Микола Лисенко, Михайло Грушевський…

Дівчина – Незалежна Україна:
Цей перелік можна продовжити іменами сучасників, які примножують славу нашої України, яка сьогодні святкує День незалежності.
Звучить мелодія пісні «Зелене жито».

Жінка – Київська Русь:
На рушник святковий хліб кладемо з сіллю,
Щоб легкі дороги славили країну,
Щоб у нашій праці і гучнім весіллі
Шанували в світі над усе людину.

Жінка – Запорізька Січ:
А наше слово скупане в любові,
Його почують люди звідусіль.
На світлому, як доля, рушникові
Дозвольте вам піднести хліб і сіль.

Дівчина – Незалежна Україна:
Прийміть, сини і доньки незалежної України, цей запашний коровай! У ньому — любов, віра і надія, у ньому — душа і серце нашої землі. У ньому — смак ВОЛІ!

Дівчата в національних костюмах виносять короваї на українських рушниках
та пригощають всіх присутніх в залі.
Хоровий колектив виконує пісню «Хліб на рушнику»
Сцена закривається.
До мікрофону виходить дівчина – Незалежна Україна.
Дівчина – Незалежна Україна:
Урочисте зібрання громадськості  з нагоди _---ї річниці Незалежності України оголошується відкритим.
Звучить Гімн України,
всі встають.
Прошу сідати.

З Днем незалежності України всіх присутніх вітає: Виступи – вітання
Дівчина – Незалежна Україна:
На мальовничих просторах України розкинулись великі та маленькі міста і села. Наш район об’єднав 34 територіальні громади.
До святкування ----ї річниці незалежності України  районною державною адміністрацією був оголошений конкурс на кращу територіальну громаду.
Переможцями конкурсу стали:

Проводиться нагородження кращих територіальних громад .

Після нагородження на сцену виходить хлопчик в українському костюмі  – ведучий дитячого блоку концерту.

Богдан:
Усе сміється та радіє,
Дитинства світ – казкова мрія!
В цей день країна молодіє –
Для вас танцює гурт «Надія».

Танцювальний гурт «Надія»,хореографічна композиція «На лужку»
Богдан:
Розповідає 3 гуморески.
                                                                                                                                     
Богдан:
Шлють танцюристи свій усім привіт,
Добра й любові вам на много літ!
Як ніжні веселкові квіти –
Для вас танцюють «Непосиди».
Зразковий аматорський хореографічний ансамбль «Непосиди»

Богдан:
Розквітає Україна,
Як на весні квіти.
Усміхнися Україно,
Бо співають діти!
«Дітвора» - виконує солістка
Богдан:З Днем незалежності України всіх вітають:Виступи-вітання
Богдан:В день найбільшого свята нашої держави ми маємо змогу вручити на районному святі молодим громадянам найвищий документ України.
Саме сьогодні отримають паспорти:    Проводиться вручення паспортів
Виступаючі та Богдан – залишають сцену

Далі номери художньої самодіяльності
оголошуються за сценою дикторським текстом
Диктор:
Що може бути краще за дитинство?
Веселі танці та гучні співанки…
Весь свій талант натхненно і барвисто
Сьогодні подарує вам «Студанка».
Виступ чеського народного фольклорно-етнографічного ансамблю «Студанка»
Диктор:
Наша пісня, мов полум’я,
Серед жнивного літа.
Летить пісня, як молодість,
Над задумливим світом.
«Впали дві зірниці» - виконує народний аматорський вокальний ансамбль «Розмай» ;
Диктор:
Розлилася пісня в народі,
Іде скарбом до нас крізь віки,
Народились нові мелодії,
І поети, і співаки.
«Варто чи ні» - виконує Олександр Пасічнюк та ансамбль бально-спортивного танцю «Зірки Арчі»;
Диктор:
Народ без пісні – дерево без плоду:
Немає пісні, то й нема народу!
Про це колись подумав сам Всевишній
Й подарував він українцям пісню.
«Туман яром» виконує вокальний квартет «Струни серця»;

Пісня йде поруч з нами
Через битви і бруд калюж,
І спливає з очей сльозами,
Та є дзеркалом наших душ.
На сцені народний аматорський жіночий вокальний ансамбль «Калина» ;

Диктор:
Народна пісня душу розтривожить,
Розвеселить, потішить, заворожить.
Про все розкаже мудра її мова,
Відкрита серцю, для душі знайома.
«Черевички» - виконує жіночий вокальний ансамбль «Чарівниці»РБК
ФІНАЛ
Диктор:
«Подільський вітерець» - виконує зразковий аматорський хореографічний колектив народного танцю «Подільський вітерець»
Танцювальний колектив залишається стояти на сцені, на їхньому фоні виходять: жінки - Київська Русь, Запорізька Січ, Незалежна Україна із запаленими свічками.

Жінка – Київська Русь:
В руках маленьких вогник б’ється
Тендітний, але не згаса –
Він дуже давній – посвіт вічний,
Народу нашого душа.

Жінка – Запорізька Січ:
Горів століттями в хатині
Усю оселю зігрівав,
Він не лише дідам світився,
Він і для вас тепло тримав.

Жінка – Київська Русь:
Оцей маленький, тремтливий вогник – то невмируща душа нашого народу.

Жінка – Запорізька Січ:
Тоненька ниточка, що єднає минуле і сучасне, єднає цілі покоління та наші серця.

Жінка – Незалежна Україна:
І поки горить цей вогник у людських душах, поки є в людей любов до рідної землі, до тих пір народ буде народом, а не просто населенням.

Жінка – Запорізька Січ:
Спробуйте не лукавити,
Всюди шукаючи зиск,
Хтивих нездар не славити
За позолоти блиск.

Жінка – Незалежна Україна:
Спробуйте бути чемними,
Хамству сказавши – ні!
Спробуйте бути чесними,
Зменшивши кількість брехні.

Жінка – Київська Русь:
Спробуйте бути чистими
Навіть серед багна
І очищатися піснею,
Якщо від Бога вона!
Читці ставлять лампадки на авансцену та відходять кілька кроків назад.
Без оголошення солістка виконує фінальну пісню
«Молитва за Україну»
Жінка – Незалежна Україна:
Урочисте зібрання громадськості з нагоди ----ї річниці незалежності України оголошую закритим.
Звучить гімн.
Диктор:Дякуємо за увагу.До нових зустрічей.

Моя адреса: Tanya46@bigmir.net

0



Рейтинг форумов | Создать форум бесплатно © 2007–2016 «QuadroSystems» LLC