Світ освяченої талантом душі
(з передмови до 1-го 2-х томного ювілейного видання композитора "Бенефіс з небуття" ISMN M 707-516-12-6 изд. ВАТ "Волинська обласна друкарня" 2009 р)
Творчість Георгія Адамовича Мірецького (1929 – 1978) є справжнім духовним скарбом музичної культури Волині. Композитор, піаніст, талановитий педагог – він був обдарованим, витонченим майстром, пріоритетом для якого був високий професіоналізм.
Георгій Мірецький народився в м.Луцьку Волинської області 6 травня 1929 року, коли ще Волинь перебувала під протекторатом Польщі. Батько - Адам Володимирович, поляк за походженням. Мати - Марія Денисівна (уроджена - Денисюк), українка.
Вищу музичну освіту отримав в Київській консерваторії і потім завжди дотримувався орієнтирів, встановлених, в першу чергу, його викладачем по композиції М.М.Вілінським (1888-1956), видатним українським (Молдова визнає – і молдовським) композитором, теоретиком, педагогом, музично-громадським діячем. М.М.Вілінський творив музику в напрямку естетичних та стильових засад пізнього європейського романтизму, був чудовим знавцем поліфонії, засновником молдовської хорової капели "Дойна", новаторських лекцій-концертів. Учнями його були Є.Зубцов, А.Муха, В.Кучеров, О.Білаш. Від свого вчителя Георгій Мірецький успадковує опору на класичні традиції, варіаційні і поліфонічні форми. Впливи вчителя особливо відчувається в таких творах Георгія Мірецького, як: Симфонічна поема пам’яті М.М.Вілінського, кантата "Моя Україно", одночастинна Соната g-moll для фортепіано.
Гарантією його композиторського професіоналізму стала і школа великих Б.М.Лятошинського і Л.М.Ревуцького. Працюючи викладачем теорії музики, гармонії, фортепіано на музичному відділенні Луцького педагогічного училища, виступаючи як піаніст і концертмейстер, Георгій Мірецький також став для своїх друзів і колег еталоном музиканта найвищого рівня. Він залишив у спадок свої натхненні твори і незабутні вдячні спомини сучасників, освітлені його любов’ю до життя, до людей, до музики. Людина високої культури, широкого світогляду, різноманітних уподобань, він відзначався скромністю, ввічливістю, доброзичливістю, щиро віддавав свої знання, тепло душі учням, які вважали спілкування з ним справжнім щастям. Уроки його були маленькою філармонією. Долаючи традиційну методику, Георгій Адамович виховував освічених шанувальників і популяризаторів високого мистецтва.
Не зважаючи на коротке творче життя (дата смерті – 06.02.1978р.) насичене напруженою педагогічною, концертною і організаційну діяльність (в оперній студії, яка тоді існувала в Луцьку він безпосередньо брав участь у постановці опер "Запорожець за Дунаєм" С.С.Гулака-Артемовського, "Алєко" С.В.Рахманінова, "Риголетто" Дж. Верді, особисто розписував партії для всіх інструментів оркестру) його творча спадщина включає майже 100 творів, цікавих і різноманітних за тематикою і жанрами. Майже всі вони з середини 50-х, в 60-ті і 70-ті роки ХХ ст. формували репертуар музичних колективів і солістів Луцького педагогічного училища. Георгій Адамович за власною ініціативою створив вокальний октет викладачів, що згодом переріс у мішаний хор (в свій час поет О.Богачук назвав його перлиною Волині). Це була творча лабораторія композитора. Всі його твори випробовувались виконавцями, а особливо хором, і здобули визнання і авторитет у слухачів. Їх тематика, змістовність, самобутність музичної мови залишаються актуальними і в наш час.
У включених в збірку творах постають образи драматичного, ліричного, а подекуди і гумористичного характеру. В них відчутний і бентежний, бунтівний дух Л. ван Бетховена, ніжність Ф.Шопена, інтимність Ф.Шуберта, і експресивна гострота переживань О.Скрябіна, В.Косенка. В них – суперечливість світу з його безперервною мінливістю, зіткнення світла і темряви, добра і зла, теми історії, побуту України, лірично-психологічна сфера, оспівування краси рідної землі.
Звертався композитор до жанру опери. Творча дружба на довгі роки поєднала Георгія Адамовича з визнаним генієм волинської словесної музи – поетом Олександром Богачуком, який є автором віршів, покладених на музику композитором. І, зокрема, автором лібрето початої опери Георгія Мірецького "Маруся Богуславка" (за однойменною драмою М.Старицького /1897/), але, нажаль, не завершеної. Було написано: увертюру, арії провідних персонажів, східні та українські танці.
Прихильність композитора до драматичного висловлювання знайшла відображення і в інструментальних та інструментально-хорових творах – Сонаті g-moll ("Магічній"), 9-ти простих варіаціях на українську тему для фортепіано, струнному квартеті D-dur, кантаті "Моя Україно". Соната g-moll ("Магічна") написана композитором у віці 27 років, в рік закінчення консерваторії (1956). Це глибока за змістом філософська драма з напруженою конфліктністю та підвищеною емоційністю, яка переконує в тому, що перед намим композитор-піаніст. В фортепіанних Дев’яти простих варіаціях на українську тему композитор використовує засоби симфонічної розробки народнопісенної теми і також оновлює традиційну гармонію терпкими співзвуччями. Мазурка і Прелюд As-dur також виявляють різноманітну тонку градацію емоцій через опору на традиції минулого і прийоми сучасного музичного висловлювання. Фуги c-moll та b-moll для ф-но і Прелюд для органа g-moll синтезують мелос доби Й.С.Баха і сучасних інтонаційних шарів.
В хоровій творчості композитора потрібно виділити звернення до духовної тематики. В оді "Ісусу слава" для мішаного хору з фортепіано, хорі "Святенна ніч" для виконання a cappella виразно відчутні традиції музики духовних жанрів. Велич загальнолюдських цінностей любов до Вітчизни розкриваються в "Пісні про землю" для двох солістів і мішаного хору з фортепіано, кантаті "Моя Україно".
Рух "60-десятників" у ХХ ст. для української інтелігенції характеризується відродженням національних традицій і культури. Не залишається обабіч цього процесу і Г.А.Мірецький. Він створює ряд цілу низку різноманітних обробок народних пісень Волині, призначених для різних хорових складів. "Як билина та тополя", "Сива зозуленька", "Ти, мій прекрасний соколю", "Що там в лісі гуде", "Гаю, гаю", "Ярема" – все ці твори родинно-побутові, ліричні, про кохання, динамічні, жартівливі.
Природна інтуїція, глибинне відчуття народних джерел, дозволили авторові виразно донести зміст і настрій через тембри, традиційні і сучасні засоби хорового письма. Фактура переважно нескладна. Кожна партія розвивається природно і є технічно зручною.
Романси і солоспіви Георгія Мірецького – це вокально-інструментальні монологи. В інтимних пісенних інтонаціях, він, яскравий мелодист торкається глибин душевних переживань незахищеної людини, яка страждає від нерозділеного кохання, майстерно передає різні гами і динаміку настроїв. Вибір текстів класиків світової літератури (Ш.Петефі, М.Лермонтова, О.Пушкіна, волинського поета – О.Богачука), співзвучний з особистими переживаннями композитора. Боротьба устремлінь, надії і реалій життя, забарвлених елегійними тонами, передають суб’єктивні відтінки ліричної експресії в романсах "Ой ти, кінь", "Бурхливе море" (сл. Ш.Петефі), "Не вір словам і завірянням", "Розставання", "Кохання геть…" (сл. М.Лермонтова). Світлі теми-образи породжуються і існують у композитора як винагорода долі за болісну напругу драматичних переживань в романсах: "Що змовкнув веселощів глас" (сл. О.Пушкіна), "Перечекай усі чекання", "Засвіти мені в серці" (сл. О.Богачука), "Ясна ти перлинонька моя" (сл. Ш.Петефі). В мелодіях – широта і зриви, інтонації болю. Значну увагу привертає партія фортепіано, в якій проступають фактурні і гармонічні прикмети музичного мислення автора, використовуються віртуозні прийоми, колористичні зіставлення. Інколи виникає враження, що цей супровід може жити окремим життям в якості фортепіанного твору на певну тему: "Надія", "Зрада", "Відвертість", "Вакхічна пісня" що підтверджено додатковими назвами романсів. Саме це поєднання беззаперечного поетичного генія і щирість музичного відтворення забезпечує композиторові осягнення творчого ефекту передачі стану, смислу - від серця до серця. Це, беззаперечно, є найбільш вагомим даром композитора.
Свіжо і переконливо звучать численні перекладення, обробки творів інших композиторів: Л.Бетховена, Ф.Шопена, Е.Гріга, Я.Сібеліуса, Р.Шумана, П.Чайковського, С.Рахманінова, М.Лисенка, П.Майбороди, І.Шамо, А.Хачатуряна, і інших. В їх музиці композитор відшукав свої заповітні душевні струни, по своєму переосмислив, відтворив і, в притаманній йому манері гармонізував звучання. Всі ці обробки зроблені для хору, ансамблю чи симфонічного оркестру покликані здійснювати просвітницьку функцію, облагороджуючу місію, прилучення до високих ідеалів. Особливу увагу привертає хорове звучання першої частини 14-ї "Місячної" сонати Л. ван Бетховена разом з текстом молитви "Отче наш", яке дарує нове розкриття глибинного змісту цього безсмертного твору.
Неодноразовий лауреат всеукраїнських та обласних конкурсів народної творчості Георгій Адамович Мірецький вписав яскраву сторінку в музичне мистецтво Волині. Твори його зберігають світ прекрасної душі, освяченої талантом. І дуже важливо щоб твори композитора знову зазвучали, несучі радість, опору, втіху і справжнє духовне відродження.
Художній керівник Волинської обласної філармонії,
Заслужений працівник культури України,
член національної Ліги українських композиторів,
диригент, композитор, поет,
"Людина року" Волинського краю (2001)
в номінації "Гордість Волині",
лауреат обласної мистецької премії ім. І Стравінського (2002)
Ю.А.Максименко
Деякі зразки творчості композитора можна дивитися (слухати) по вказаних посиланнях:
http://forumclassic.org.ua/viewtopic.ph … 017b48ab60
1.Фортепіанна Соната g - moll (op.30) композитора Георгія Мирецкого "Магічна". Частина 1 (Youtube на жаль обмежує час звучання музичних файлів 10-тьма хвилинами). Виконує лауреат премії им.Стравинского Наталія Тишкевич http://www.youtube.com/watch?v=ZYT68B_6Zu4 і, відповідно, частина 2-а Сонати http://www.youtube.com/watch?v=eDiXT7de5mA
2.Авторський хор "Святенна ніч" викладений на YouTube.com http://www.youtube.com/watch?v=d0Zkgww72MA
3.Обраб.нар.песни для жіночого хору a cappella "Сива зозуленька" http://www.youtube.com/watch?v=7GaWhzRqKIE про пісню см http://proridne.com/pisni/ на літеру "С"
4.Романс (баритон) на слова Ш.Петефі "Ясна ти перлинонька моя" http://www.youtube.com/watch?v=f8xlEVT62r4
5.Обрабка волинської народної пісні "Гаю, гаю" для хору композитора Георгія Мирецкого. Виконує хор "Музичні гобелени" Луцького педагогічного коледжу. Керівник і диригент - Юрій Мельник. http://www.youtube.com/watch?v=rKvaUSnX4Vg
6.Романс для сопрано на слова волинського поета Олександра Богачука у виконанні Лариси Рихлюк. http://www.youtube.com/watch?v=QWkCGLdonsI