minus-star: Форум создан в помощь музыкантам, вокалистам и просто любителям музыки...

Информация о пользователе

Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.



Сценарій до дня Чорнобильської трагедії Шукаю

Сообщений 1 страница 14 из 14

1

У кого є  сценарій до дн.Чорнобеля, поділіться будьласка!!!

Теги: Будьласка

+2

2

Приєднуюся до пошуку "чорнобильських" сценаріїв, мінусовок і т.п.... Буду вдячний за допомогу!!! Потрібно терміново!!!

Отредактировано Qwest (2011-03-24 19:14:05)

+1

3

есть такой

Скрытый текст:

Для просмотра скрытого текста - войдите или зарегистрируйтесь.

Отредактировано Aksinija-75 (2011-04-18 22:20:01)

0

4

http://narod.ru/disk/28389889001/Дзвони Чорнобиля.doc.html
Казка "Чому ліс став рудим" (про Чорнобиль).
Я цю казку ставила в школі. Дуже гарно вийшло!!!

0

5

Спасибо большое за хороший сценарий!

Vikyn написал(а):

http://narod.ru/disk/28389889001/Дзвони Чорнобиля.doc.html
Казка "Чому ліс став рудим" (про Чорнобиль).
Я цю казку ставила в школі. Дуже гарно вийшло!!!

Vikyn написал(а):

http://narod.ru/disk/28389889001/Дзвони Чорнобиля.doc.html
Казка "Чому ліс став рудим" (про Чорнобиль).
Я цю казку ставила в школі. Дуже гарно вийшло!!!

0

6

Спасибо

0

7

Щороку проводимо захід до Чорнобильських днів. Ось вам сценарій.
«Чорнобильські дзвони» На сцені на столику запалена свіча, поруч дві червоні гвоздики в пам'ять про загиблих.Підключено три мікрофони. Звучить набат. Спочатку тихо, потім поступово набираючи силу, і знову притишено. На сцену до мікрофона виходить ведуча.
Ведуча: У всі часи дзвони були вісниками. Вони звучали в дні свят і людських бід, коли голосу людському, не під силу було викричати біль…
По кому дзвонять дзвони сьогодні?26 квітня 1986 року о першій годині 27 хвилин вдарив Чорнобильський дзвін. Його почули жителі всієї планети. Він звучить і сьогодні.

Дзвони набирають сили. Потім стихають

Наслідки Чорнобильської катастрофи виявились серйозними. І якщо є в нас всенародні свята, то ця дата є на Україні всенародною панахидою, яка об'єднує всіх живущих одним спогадом, однією печаллю, однією надією.

На фоні дзвонів.
Ведуча:Набат звучить! Нога дитяча долі
Не ступить скоро. Бо нема дітей!
В безживнім і німім, у ізотопнім морі
Вже не почути слів. Нема говорунів!

Набат звучить! Чорнобиль чорні крила
Безкраю простягнув. Куди від них втікать?!
Набат звучить! А чайки білокрилі,
Не знаючи біди, в смертельну синь летять.
Вірш закінчується на фоні набатного дзвону.
Ведуча: Чорнобильська трагедія – це загальнолюдська катастрофа, це всенародний біль рівний біблійним стражданням.
Дзвони затихають.

До мікрофону запрошується _____________________________

_номер художньої самодіяльності____________________________________

Знов звучать притишено дзвони.
Ведуча:Латка лісу вигоріла бура,
Мертве листя, висохла трава,
А навколо грає зелень буйна,
Дивом уцілила і жива.
Чути птиць із непроглядних нетрів.
Світить сонце з голубих небес.
Грізна зона. Тридцять кілометрів
3 центром на Чорнобильській АЕС.
Біда розчинилася в духмяному повітрі , у біло-рожевому цвітінні яблунь та абрикос, у воді сільських криниць, у всій ідилічній красі зелені, …та хіба тільки в ній? Вона розчинилася в людях.
До слова запрошується ________________________
Ведуча:
Для проведення нагородження запрошую на сцену: ________

Проводиться нагородження

Знову притишено звучать дзвони

         Чорне коло невідомо скільки років залишиться незгойною виразкою на лоні природи , закарбується в серцях людей, які покинули рідні домівки, обжиті, облаштовані місця, могили своїх батьків.
Покинуті рідні погори,
Залишена рідна земля,
І тільки сумні монологи
Вчувають ліси і поля.
До шибки порожньої хати
Схилилася груша стара,
В надії безкрилій узнати,
Чи прийде весняна пора.

Дзвони затихають.

_номер художньої самодіяльності____________________________________
Ведуча:
До слова запрошується:____________________________________

Притишено лунає передзвін.

                Рани Чорнобильської трагедії не вигоїв час , що минув.
Небезпека ще й досі чатує на сотні й сотні кілометрів, де стався радіаційний вибух.
На села і міста, поля й ліси
Від неї пил просіявсь смертоносний,В гаю вічнозеленої краси
Пожежно мертво почорніли сосни
То мирний атом так, то не війна,
Хоча ніде і не стрясло оселі.
Аварію відчули і в Брюсселі,
І сколихнула світ увесь вона.
Дзвони затихають.
Ведуча:До мікрофону запрошується голова міськрайонного громадського обєднання «Союз Чорнобиль України» -
Виступ – нагородження
Номер художньої самодіяльності:_______________________________
Звучить набат.
Ведуча:Коли зловісна блискавиця
Сторуко в серця уп’ялась,
І опалила ваші лиця,
І в танці дикому зайшлась,
Коли вже й хмари спопеліли
У знавіснілому вогні, -
Ви смерть приборкати зуміли
На тім, останнім рубежі.
Не віддали їй на потому
Світанків наших ніжних щем,
Ви як один супроти стали,
Пекельним січеним дощем.
У тій жорстокій веремії
Ви до кінця тримали бій
І пронесли свої надії
Крізь вогнецвіт усіх надій.
…Шумлять жнива, як і раніше.
Пливуть у небі літаки...
За вас історія допише
Суворі подвигу рядки.
Дзвони набирають силу, потім затихають зовсім.
Ведуча:Вшануймо ж хвилиною мовчання пам'ять тих, хто віддав свої життя під час ліквідації Чорнобильської катастрофи.
ХВИЛИНА МОВЧАННЯ
Ведуча: Всім дякую. Прошу сідати.
Триста літ поволеньки пролине –
Стронцій розпадеться і помре, -
На новому полі неодмінно
Час його, мов попіл приоре.
Час очистить Прип’ять незглибиму ,
Оживуть і луки , і сади,
Та Чорнобиль вічно берегтиме
Хрест своєї чорної біди.
Вічно буде пам’яттю судити
Тих, хто розп’яли його в огні,
І з ребра, що стронцієм пробите ,
Кров його тектиме по землі…
Номер художньої самодіяльності:________________________________
Ведуча:  Чорнобиль атомний. Він, мабуть, зникне після того, як ми втратимо в собі Чорнобиль духовний. А поки що, не заживає Чорнобильська рана. І не відшукати нам слів, що вгамують біль…

Номер художньої самодіяльності:__________________________________

Ведуча:  Наш земний уклін, довічна вдячність усім тим, хто , ризикуючи своїм здоров’ям і життям, брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відроджував і продовжує відроджувати до нового життя обпалену радіацією нашу квітучу, родючу Українську землю.

Номер художньої самодіяльності:__________________________________

Ведуча: Запрошуємо всіх прийняти участь у покладанні квітів до пам’ятника ліквідаторам Чорнобильської трагедії.

0

8

Ось ще один сценарій. Приймайте

«26 квітня»

На сцені на столику свіча, поруч дві червоні гвоздики в пам'ять про загиблих.Підключено два мікрофони.Звучать позивні (мінорна музика).
На сцену виходить ведуча, йде до столика, запалює свічу, підходить до мікрофона.

Ведуча:Чи буде квітень, як завжди,
Дарунком весняної здоби,
Чи власним іменем біди
Ми назвемо його – «Чорнобиль»!

На сцену виходять читці.Ведуча продовжує

26 квітня! В пам’яті українського народу стало днем чорнобильського лиха, болю, суму і втрат…

1-й:26 квітня! (всі читці разом притишено повторюють)
В ніч із забуття
Йде страшне створіння – атомне дитя.
Суть його безкровна і зіниць нема
І уста безмовні, і душа німа.
2-й:Вирвавшись на волю з мороку ночей,
Вже калічить долі і батьків, й дітей.
Присипляє мозок посвистом глухим
Стронцієву дозу сипле, наче дим.
3-й:26 квітня! (всі читці разом притишено повторюють до слів: Випало вперше у житті на нас!)
Люди не проспіть!
Атомне століття раною болить.
Кличе кожне серце з злом на боротьбу,
Щоб зустріли люди вранішню зорю.
4-й:Як спинити його?
Гуртувало єдине бажання.
Не терпілось, не ждалось –
Загрожував згаяний час.
Невпокорене атомне випробування
Випало вперше у житті на нас!
Перші! (всі читці разом притишено повторюють)
5-й:Першим важко.
А були ж найперші,
Із вогню та в полум’я шугали.
Не до подвигів і не до звершень
Ви - собою людство заступали.
6-й:Думка людська пам’ятатиме вас,
А пам'ять людська повертатиме вас.
Безумство хоробрих – де вічність і мить.
Де згасли для вас і життя, і блакить,
1-й:Де зір ваш затьмарить скорбота земна.
Де нам, як набат, імена, імена…

Звучить набат. Спочатку тихо, потім поступово набираючи силу і знову затихають.
На фоні притишених дзвонів читці продовжують

2-й:Дзвонять страждальницькі дзвони
Дзвони!  (всі повторюють разом)
І долинають до Бога…
3-й:Хто українській Мадонні
Подарував ту знемогу?
4-й:Боже, прийди подивися,
Дай нам щасливої долі,
5-й:А в унісон їм тривожно
Дзвонить і дзвонить Чорнобиль!

Набат набирає сили і поволі затихає. Читці продовжують

Пам’ять!  (всі повторюють разом)
6-й:Я знаю, серце в кожного щемить
По чистих душах у святій печалі.
1-й:Вклонімося ж їх пам’яті в цю мить.
Єднаймося в скорботному мовчанні.

Читці схиляють голови
Ведуча:Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами тієї страшної аварії. Перед пам’яттю померлих від радіаційного смерчу.

Хвилина мовчання

Ведуча:Дякую і запрошую сідати.

Притишено лунає у запису «Аве Марія» Читці продовжують
1-й:Впала з неба до долу потривожена ангелом зірка,
Покотилась до обрію, збурила зоряну синь.
2-й:На душі стало сумно,
На устах стало солоно-гірко
Разом:Бо Чорнобиль мені, як полин.

Дівчинка у костюмі ангелочка виходить зі свічками в руці. Роздає свічки всім читцям
Запалює свою свічку від свічки на столику і всім запалює свічки.

3-й:Чом же ти… Україно, материнська вербова колиско,
Знов така мовчазна, мов обпалена груша стоїш?
4-й:І печуть твої сльози, і болять твої рани так близько.
Чом не просиш у Бога здоров’я для діток своїх?
5-й:Знову осінь мине. Готуватись до вічності треба,
А петля радіації стягує шию твою.
Встань, моя Україно, простягни свої руки до неба
Знай, що Бог ще чекає молитву твою.

Дівчинка-ангелочок читає молитву «Отче наш» Без об’яви виконується пісня «Молитва». Читці залишаю сцену.
Ведуча:Сьогодні на вечорі-памяті Чорнобильської катастрофи присутні:
До слова запрошується заступник голови районної державної адміністрації.
Виступ. Вручення грамот.
Ведуча:До мікрофону запрошується голова громадського об’єднання «Союз Чорнобиль України» - Юрій Миколайович Городченко.
Виступ.
Ведуча:До слова запрошується ліквідатор І категорії – Ванда Леонтіївна Тишкевич.

Ведуча: Щороку 26-го квітня, у День національної скорботи, тяжкі дзвони Чорнобиля відгукуються в душах кожного з нас співчуттям і милосердям.Доля нашої країни після Чорнобильської катастрофи сумна і пекуча. Та все пізнається в порівнянні. І щастя нашої днини в тому, що ми живемо, що ті хто могли ніколи не народитися після 1986 року – народились, живуть і вчаться творити добро.
Виконується пісня «Виноградна лоза»
Ведуча: Стародавній Чорнобиль дав свою гірку назву потужній атомній електростанції та увійшов назавжди в історію, як місто, що дало назву одній з найбільших в історії людства катастроф.
Чорнобиль – невеличкий районний центр за 130 км від Києва був заснований ще за часів Київської Русі.
Звучить пісня «Київська Русь».
Ведуча: Щороку весняне цвітіння радує всіх нас своїми пахощами та сонячним теплом. Тож нехай атом працює тільки на мир.
Здоров’я вам, добра та господнього благословення. 

Які сценарії потрібно звертайтеся. Чим зможу допоможу.

+1

9

Дякую Вам!

0

10

Сценарій минулого року.

Ми живемо отут на землі, край Чумацького Шляху, на узбіччі, де пахне полин і блакитний чебрець, де кропива глуха вироста із космічного праху, де на пил обертається місяця срібний вінець. Край Чумацького шляху живемо – у зорях живемо, у вівсяних, ячмінних та житніх зірках. Із блакиті небесної маємо рубані лиця. Вени, наче пороги дніпровські гудуть на руках. Наша мить – це краплини, в яких віддзеркалилась вічність. Вічність – присуд природи, якому підвладні усі. Край Чумацького шляху жили  і живем на узбіччі, в галактичному поросі на галактичній росі…

Театр «Крок уперед» - «Створення світу»

Здавалось, все по-божому було,
Жилося, і кохалось, і родило,
Та раптом зашуміло-загуло
І в душах злою тугою завило
Зірвавсь реактор. За незриму мить
На нашу землю вилилась отрута
Чом довелося нам це пережить
І за які гріхи така спокута?

Відеофільм

26 квітня 1986 року навічно вкарбувалося в історію України трагічним днем.
В пам’яті українського народу це день чорнобильського лиха, болю, суму, і забути це й викреслити із нашої пам’яті – неможливо.

Чи є надія в нас на майбуття?
Чи виживемо? За яким законом?
Бо скільки вже людей пішло з життя
Уражених чорнобильським драконом
Ми вже відчули, що він нам приніс
І не одному ще вкоротить віку
А скільки люди проливають сліз
Коли у сімях родяться каліки
Чорнобиль. Чорна хмара. Чорний біль.
Таке нехай ніде не повторится
На щемну рану я не сиплю сіль
Вона й без неї болісно ятриться

Вже 26 років болісно і пекуче щемить чорнобильська рана для кожного українця.
Чорнобильська біда торкнулась чорним крилом Василівщини. Близько 230 мешканців Василівського району називають себе «чорнобильцями». Це ліквідатори наслідків аварії на ЧАЄС, переселенці і евакуйовані із зони відчуження, і діти, потерпілі від Чорнобильської катастрофи.
За покликом рідної землі на захист свого народу, до Чорнобилю поїхали ліквідатори – люди, що не вагаючись, стали до боротьби з грізним і невидимим противником.
Саме вони,  ціною неймовірних зусиль, часом і ціною життя зупинили вогненну стихію, що нуртувала над аварійним енергоблоком.
Це вони пробиралися в саме пекло, аби поставити там прилади контролю…
Це вони – самовіддано, щодоби, несли вахти біля розжареного реактора, рятували опромінених, очищали від радіації поля, сади і житло.
Сьогодні зі словами щирої вдячності до вас звертаються керівники нашого району
До слова запрошуються:

(виступи)

Жорстокий, ніжний і свавільний світе,
Скажи скоріш, що діяти мені,
Тебе чи ненавидіти, а чи любити
У міражах чорнобильських вогнів?
Мовчиш... А серце жде і прагне слова,
Немов земля обвуглена — тепла
Людських долонь, котрі не пахнуть кров'ю,
Бо маками у полі проросла.
О, світе мій, твоя палає врода,
І полум'я шалено гоготить,
Обпалює епохи і народи,
І в мене мисль...
А час іде — не спить.
Не спить і серце, відповіді хоче
За всіх, хто жив, живе і буде жить...
Допоки нам дивитиметься в очі
Зловісний стронцій атомних страхіть?

Наслідки вибуху четвертого реактора Чорнобильської атомної сколихнули весь світ. В результаті аварії стався величезний викид радіоактивних ізотопів з активної зони реактора, які радіоактивною хмарою перенеслись на великі відстані.
Радіоактивного забруднення зазнало майже 50 відсотків території України. В життя мільйонів людей увійшли слова радіація, зона, ліквідатор, відселення.
А на квітучий українській землі з’явились пусті міста і села, мертвий ліс, в який не можна ходити, сади з яблуками, насиченими радіоактивною отрутою, вода, яку не можна пити, і навіть повітря, яким дихаємо, стало ворогом.

Чорнобиль - не лише технологічна катастрофа. Це і людська катастрофа, вплив якої відчутний і сьогодні. Навіть тепер, коли останній працюючий реактор №3 зачинений, відлуння Чорнобиля стихне ще не скоро. Від аварії постраждало 7% населення України, що становить 3 361 870 осіб.

(номер)

Наша пам’ять і пам’ять багатьох наступних поколінь – знову і знову
буде повертатися до трагічних квітневих днів 1986 р. Поля і луки, ліси і
озера, річки і ставки Чорнобильщини тяжко уражені невидимою чорною
хворобою.

Горе впало не тільки на Україну. Воно зачепило Білорусь і Росію. На
забруднених територіях нині проживає близько 2 млн.осіб.

Нині в Україні склалася важка демографічна ситуація. Смертність
населення перевищує народжуваність. Збільшується кількість психічних і
онкологічних захворювань у людей. Настав час усій громадськості бити на
сполох, рятувати своє майбутнє, майбутнє нації!

(номер)

Чорнобиля гіркий полин
На серце ліг незримо й тяжко,
І плине над землею дзвін
Із тихим стогоном протяжно.
Це стогнуть землі України,
Де мирний атом не мина.
Він впав смертельною росою
На рай дібров, на зелень трав,
Своєю чорною косою
Провів по розмаїттю барв.
І попелом розкрились села,
І згинуло усе живе,
Пропали усмішки веселі,
Замовкло птаство лісове.
Лиш на отруєній землі
Небачена розкрилась квітка —
Про допомогу крик німий,
Між попелом остання іскра.
Запала тиша...

(номер)

Сьогодні ми запалимо свічку пам’яті

Давайте всі разом запалимо сьогодні свічки, поминальні свічки і свічки надії.
І нехай ці вогники, що запалають у кожній українській оселі зіллються в одне полум'я — Віри!
Священною пам'яттю про подвиг нашого народу, котрий, ніколи не зітреться з історії людської, не забудеться  у віках.
Вони згасли, як зорі. Нехай кожен із нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню – частини вічного. А світло цих свічок, хай буде нашою даниною тим, хто пішов від нас, хто жертвував собою за ради життя на землі.
Збережемо у своїх серцях вдячну пам'ять  про героїв Чорнобиля, вшануймо пам'ять тих,  хто втратив життя внаслідок Чорнобильської аварії.

Танец - «Хвилина мовчання»

Нехай тяжкі дзвони Чорнобиля відгукуються у наших душах співчуттям і милосердям

Доля нашої днини після Чорнобильської катастрофи сумна і нелегка, але все дається в порівнянні. Щастя нашої днини в тому, що ми живемо, що ті, що могли ніколи не народяться після 1986 року народились, живуть і вчаться творити прекрасне.

«Чернобыльський аист»

Поведи мене, моя доле,
В моє літечко світанкове
Там повітря пахне медово,
Там все так, як було, я знаю,
Луг там – мов конюшинове поле,
Що на скрипці бджолиній грає,
Верес ноги босі лоскоче.
Поведи мене, доле, чуєш?
Дай я землю єством відчую.
Там суниці мої і ожини.
Простояти хвилиночку хочу
На забутій давно стежині.
Мережиться між травами струмок,
Рясна калина гронами, багриться,
Пливе туман білявий, як димок,
Долина самоцвітами іскриться.
Як дивно це нащадкам зберегти –
І гай, і річку, повну прохолоди?!
Бо й царстві цих прадавніх ще святинь
Довічна мудрість матері-природи.

Сьогоднішній день для України не свято, а данина шани і вдячності тим, хто намагався здолати наслідки чорнобильської катастрофи.
Цей день – пам’ятка і застереження нам.

Та життя триває. І людина залишається людиною. Зі своїми мріями, бажаннями і почуттями.
Кохати і бути коханими бажає всім нашим глядачам
(«Духмяна ніч»)

І ще один творчий дарунок для всіх присутніх у нашій залі.
(номер)

Україно моя, що з тобою, скажи?
Я дивлюсь в твої очі, до болю сумні.
У гаю соловей дзвінко так не співа.
І в Дніпрі чом тече каламутна вода?
Україно моя, що з тобою, скажи?
Білим цвітом шумлять сиротливо сади.
Дощ кислотний марнить в полі квіти живі,
І зневірені люди молять Бога в душі.
Україно моя, що з тобою, скажи?

Час нестримно лине вперед ,
Все змінюється…

За днями дні, минав повільно рік,
За днями дні – вже й двадцять шість минає
Нехай же лихо наше проминає
І в світі не повториться повік
Хай стане мир міцнішим у сто крат,
Хай над землею чисте небо буде
Чорнобиль – попередження, набат,
Його уроків людство не забуде

Подай у душі доброго вогню -
Хай воскресає світ животворящий,
Хай до нащадків озоветься пращур,
Хай древній рід збере свою рідню.
Очисть від скверни воду нам і кров
Хай доля нас завчасно не займає...
Пошли нам, Боже, згоду і любов,
І той вогонь, що в світі нас тримає.

Пісня  «Розкажи про Україну»

- Ми віримо в те, що українська земля зацвітатиме  навесні буйним цвітом.

- Що пахнитимуть трави, співатимуть пташки

- Що кожної весни до рідної землі  повертатимуться  журавлі

- І  кожен прийдешній день буде наповнювати наші серця миром і спокоєм

- Шановні друзі, вечір-реквієм з нагоди 26 річниці Чорнобильської катастрофи закінчено

- Ми дякуємо вам всім за увагу

- До побачення

- До нових зустрічей!

+1

11

Vikyn

Доброго вечора! Мені дуже б була потрібна ця казка-де є її можна взяти? моя електронка 1ferste@mail.ru

+1

12

Дякую за "Сценарій минулого року". Згодиться на наступний захід.

0

13

Велике дякую!

0

14

Низький уклін за ваш творчій вклад в цю дуже важливу тему.

0



Рейтинг форумов | Создать форум бесплатно © 2007–2017 «QuadroSystems» LLC